Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Пойди М.Ф.,

суддів Крижановського В.Я., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення, постановлені щодо нього.

Вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено: за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено покарання – 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та судом на нього покладені обов’язки, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 18 липня 2010 року, приблизно о 22 годині, шляхом вільного доступу з поля, що належить ТОВ "Черешеньки" в с. Вишеньки Коропського району Чернігівської області, за допомогою кінного возу вчинив крадіжку 2 рулонів сіна, заподіявши товариству матеріальних збитків на загальну суму 450 грн.

Крім того, у період часу з 18 липня, приблизно з 23 години до 03 години 19 липня 2010 року, за попереньою змовою з ОСОБА_2 ОСОБА_1 шляхом вільного доступу з поля, що належить ТОВ "Черешеньки" в с. Вишеньки Коропського району Чернігівської області за допомогою кінного возу таємно викрали 6 рулонів сіна, заподіявши товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1350 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 листопада 2010 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень в частині вирішення питання про речові докази. Вважає, що коня, який є спільною власністю всієї його сім’ї, конфісковано необгрунтовано. Просить виключити з вироку конфіскацію коня.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Сорокіної О.А., яка підтримала касаційну скаргу засудженого і просила судові рішення змінити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення.

Обгрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій засудженим у касаційній скарзі не оспорюються.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну постановлених судових рішень, не вбачається.

Що стосується вирішення питання про речові докази у справі, то колегія суддів вважає, що суди як першої, так й апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку про конфіскацію коня, який був визнаним знаряддям злочину, оскільки відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються.

Згідно з ч. 2 ст. 81 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного підстав для зміни чи скасування постановлених судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 – 396, 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.