Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Григор’євої І.В.,
суддів - Марчук Н.О., Слинька С.С.,
з участю прокурора – Опанасюка О.В.,
засудженого - ОСОБА_1,
представника цивільного відповідача – Несвіта М.О.
розглянула в судовому засіданні 5 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та представника цивільного відповідача ВАТ "СК "Оранта-Січ" на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
З ОСОБА_1 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 2500 грв. на відшкодування матеріальної шкоди і 10000 грв. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Мелітопольської міської філії ВАТ "СК "Оранта-Січ" на користь ОСОБА_3 26095 грв. 14 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 5 жовтня 2008 року, керуючи автомобілем "ВАЗ-2109994", рухаючись в північному напрямку дороги по автошляху Харків-Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області, порушив вимоги п. п. 10.1; 14.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п)
, розпочав обгін автомобіля "ГАЗ-3302", виїхавши на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем "Деу", яким керував ОСОБА_3
У результаті зіткнення автомобілів водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування вироку та ухвали у зв’язку порушенням кримінально-процесуального закону та його права на захист і направлення справи на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що під час розгляду справи судом в порушення ст.ст. 22, 67, 323 КПК України було відмовлено у його клопотанні про проведення комплексної транспортно-трасологічної і автотехнічної експертиз, а вирок ґрунтується на суперечливих доказах.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ВАТ "СК "Оранта-Січ" ставить питання про зміну ухвали та скасування вироку в частині стягнення з "СК "Оранта-Січ" 20 226 грв. кредиту і нарахованих відсотків по ньому, посилаючись на порушення матеріального права, яке полягає у неправильному визначенні розміру реальних збитків.
На касаційну скаргу засудженого надійшло заперечення потерпілого ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та представника цивільного відповідача на підтримання поданих ними відповідних касаційних скарг, думку прокурора, який просив залишити скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг і заперечень потерпілого, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 286 КК України, ґрунтуються на зібраних у справі доказах.
Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, експерта ОСОБА_4 про неспроможність версії засудженого щодо обставин зіткнення автомобілів, показаннями свідків, протоколами відтворення обстановки і обставин події, огляду місця пригоди, висновками судово-медичної та судово-автотехнічної експертиз.
Всі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.
Розглядаючи справу за апеляціями засудженого, його захисника та цивільного відповідача на вирок щодо ОСОБА_1, апеляційний суд перевірив викладені у них доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційних скарг засудженого та цивільного відповідача, у тому числі щодо порушення права на захист та неправильного вирішення цивільного позову потерпілого, і визнав їх безпідставними з наведенням у своїй ухвалі докладних мотивів такого висновку, з яким погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, по справі не встановлено.
Разом з тим, під час перегляду справи були виявлені порушення кримінального закону, які підлягають усуненню в порядку ст. 395 КПК України.
За змістом ст. 286 КК України та згідно роз’яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (v0014700-05)
порушення правил безпеки дорожнього руху та порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, є самостійними діяннями, і суди мають враховувати це при постановленні рішень у таких справах.
З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового слідства та в судовому засіданні не було встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність у керованому ОСОБА_1 автомобілі таких несправностей, за яких його експлуатація була б заборонена.
За таких обставин кваліфікуюча ознака ч. 1 ст. 286 КК України "порушення правил експлуатації транспортного засобу" є зайвою та підлягає виключенню з обсягу обвинувачення, за яким засуджено ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та представника цивільного відповідача ВАТ "СК "Оранта-Січ" залишити без задоволення.
В порядку ст. 395 КПК України вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 6 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку та ухвали кваліфікуючу ознаку – порушення правил експлуатації транспортного засобу.
У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
С у д д і: Григор’єва І.В.
Марчук Н.О.
Слинько С.С.