Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Міщенка С.М.,

суддів Квасневської Н.Д., Шилової Т.С.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула у судовому засіданні 5 квітня 2011 року у м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 вересня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 310 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він наприкінці січня 2002 року у гаражі, розташованому у дворі за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_1, знайшов належний його покійному батькові пістолет, калібру 5,6 мм, який є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, що виготовлена саморобним способом, та присвоїв – придбав і став незаконно зберігати у тому ж гаражі без належного дозволу. Крім того, на початку січня 2010 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 для тимчасового зберігання пістолет калібру 9,0 мм, який є вогнепальною зброєю, та 500 патронів до нього, які є боєприпасами, які став зберігати за місцем свого проживання.

Крім того, у середині вересня 2009 року ОСОБА_1 на городі виявив не менше 5 дикоростучих кущів коноплі, які зібрав – придбав без мети збуту та висушив, а потім відділив з них верхівки та листя і таким чином придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, загальною масою 119,52 г у перерахунку на суху вагу. Частину наркотичного засобу засуджений виготовив шляхом подрібнення та періодично вживав, а решту зберігав без мети збуту.

Також, у квітні 2010 року ОСОБА_1 незаконно посіяв на присадибній ділянці та у квіткових горщиках насіння коноплі та виростив 25 рослин коноплі з метою подальшого виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає, що суд необґрунтовано призначив засудженому покарання, близьке до мінімального, а також звільнив від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, та правильність кваліфікації його дій за цими злочинами у касаційній скарзі не оспорюється.

Посилання на м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання та необгрунтованість застосування щодо нього ст. 75 КК України є непереконливим. Як убачається зі змісту вироку, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, дані про його особу, обставини, що пом’якшують покарання та навів їх у вироку, обравши покарання у межах санкцій закону. Суд взяв до уваги, що засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, на утриманні має малолітню доньку, є інвалідом першої групи (повністю ампутовані обидві нижні кінцівки). Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Таким чином, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд, відповідно до вимог ст. 75 КК України, врахував тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, на підставі яких дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, належно мотивувавши своє рішення у вироку.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.