Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Животова Г.О.,

суддів Сахна Р.І., Пузиревського Є.Б.,

з участю прокурора Пересунька С.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 05 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого

ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 23 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1

Вироком Дебальцевського міського суду Донецької області

від 23 червня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1338,4 гривень на користь Донецького НДІ судових експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 23 липня 2009 року близько 10 год. 20 хв., керуючи пасажирським автобусом марки "ПАЗ – 32054 07" д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці

60 років Жовтня на перехресті з вул. Радянською в м. Дебальцево на порушення вимог пунктів 1.5, 2.3"б", 16.12 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , допустив неуважність, не зреагував на зміну дорожньої обстановки та на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу скутеру марки Mirage WY 50 QT – 6A без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_4, що наближався до перехрестя справа. В результаті ДТП водій та пасажир скутера отримали тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 вказує на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, порушує питання про зміну судових рішень і пом’якшення покарання засудженому із застосуванням ст. 75 КК України. Вважає, що судом необґрунтовано призначено додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про відсутність підстав для її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, що в касаційній скарзі захисника не оскаржується.

Доводи захисника про те, що суд без достатніх мотивів застосував до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки засуджений допустив грубе порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок якого тяжко травмовано двох осіб.

Що ж стосується доводів касаційної скарги про суворість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанцій не було вирішено питання про можливість призначення

ОСОБА_1 покарання, не пов’язаного з ізоляцією від суспільства.

Крім того, в достатній мірі судами не враховано особу засудженого, який, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, а також думку потерпілих про не тяжке покарання засудженому. Окрім того, ОСОБА_1 визнав вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції щодо

ОСОБА_1 і застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням та з встановленням іспитового строку, що відповідає вимогам закону і буде сприяти його виправленню та попередженню нових злочинів.

За таких обставин вирок міського суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають зміні.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Дебальцевського міського суду Донецької області

від 23 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області

від 05 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, призначеного судом першої інстанції у виді позбавлення волі строком на 3 роки, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи і періодично з’являтися для реєстрації в кримінально – виконавчій інспекції.

Звільнити ОСОБА_1 з – під варти.

У решті судові рішення залишити без зміни.