Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – Животова Г.О.,

суддів – Пузиревського Є.Б. та Сахна Р.І.,

з участю прокурора – Матюшевої О.В.,

та захисника ОСОБА_1,

розглянула 5 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2

В цій справі вироком Хмельницького міськрайонного суду від 8 вересня 2010 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

громадянина України,

- за ч. 2 ст. 307 із застосуванням ст. ст. 75, 76, 77 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробовуванням протягом трирічного іспитового строку та покладенням обов’язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання і періодично з’являтися до неї для реєстрації.

Апеляційний суд, задовольнивши частково апеляцію прокурора, скасував цей вирок в частині призначення покарання та постановив свій, яким призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 26 червня 2009 року, 3 березня та 17 квітня 2010 року в різних місцях м. Хмельницького він продав ОСОБА_3 за 300 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за 200 грн. кожному метамфетамін в кількості, відповідно, 0.20, 0.04 і 0.08 гр., та мав при собі в день останнього незаконного збуту ще 0,173 гр. зазначеної психотропної речовини, яку виявили та вилучили у нього працівники міліції.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого через м’якість та неправильне застосування кримінального закону. Зокрема, касатор вважає, що апеляційний суд неправильно кваліфікував усі епізоди незаконного збуту психотропної речовини за ч. 2 ст. 307 КК України, в той час як перший епізод слід було кваліфікувати без ознаки повторності - за ч. 1 ст. 307 КК України, а наступні – з цією ознакою, тобто - за ч. 2 ст. 307 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, та захисника, який просив залишити вирок апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дії ОСОБА_2 за всіма епізодами були кваліфіковані місцевим судом за ч. 2 ст. 307 КК України, як повторне незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.

Правильність такої кваліфікації не перевірялась апеляційним судом, оскільки знаходилась поза межами апеляції прокурора.

Отже, апеляційний суд, діючи у відповідності до вимог ст. 365 КПК України, не ухвалював рішення в цій частині, внаслідок чого твердження касатора про неправильне застосування кримінального закону зазначеною судовою інстанцією не відповідає фактичним обставинам справи.

Призначене апеляційним судом покарання відповідає основним засадам, передбаченим ст. 65 КК України, а застосування ст. 69 КК України є законним та обґрунтованим.

Твердження прокурора про явну несправедливість такого покарання внаслідок м’якості непереконливе, оскільки ґрунтується на формальній сукупності фактів, які враховані апеляційним судом наряду з іншими обставинами, що пом’якшують покарання засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.