Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – Животова Г.О.,

суддів – Пузиревського Є.Б. та Сахна Р.І.,

з участю прокурора – Матюшевої О.В.,

та захисника ОСОБА_1,

розглянула 5 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за касаційними скаргами прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Черкаської області, постановленого 29 жовтня 2010 року, як судом першої інстанції.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

громадянина України,

- за ч. 1 ст. 358 КК України на 3 роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого 25.12.2000 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ст. 208 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого умовно-достроково з не відбутим покаранням строком 1 рік 6 місяців 26 днів, громадянина України,

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнуто з обох засуджених солідарно на користь потерпілої ОСОБА_5 на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відповідно, 100 000 і 9 718 грн., та з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 600 грн.

Згідно вироку, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 12 жовтня 2009 року, приблизно в 19 год. 35 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в лісі біля с. Ліпляве Канівського району Черкаської області, діючи за попередньою змовою, з метою заволодіння чужим майном напали на ОСОБА_7 та умисно вбили його за таких обставин.

ОСОБА_3 спочатку передав ОСОБА_2 мисливську рушницю та залишив його в лісі, після чого заманив ОСОБА_7 в це місце, до якого вони приїхали на автомобілі потерпілого. Коли останній вийшов з легковика ОСОБА_2 двічі вистрелив йому в спину, а після того, як ОСОБА_3 перезарядив і повернув спільнику рушницю, - ще двічі у груди, внаслідок чого потерпілий помер на місці події.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі останнього приїхали в с. Ліпляве, де проживав потерпілий, та заволоділи його майном, загальною вартістю 10 345 грн. 67 коп., і майном ОСОБА_8, вартістю 8 365 грн. 92 коп., яке знаходилось у ОСОБА_7 на зберіганні, а повернувшись в ліс - закопали труп потерпілого на відстані, приблизно, 500 м. від місця вбивства.

Окрім того, ОСОБА_2 в серпні 2009 року в м. Сімферополі підробив, вклеївши свою фотокартку, паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_9, який 20 жовтня того ж року пред’явив працівникам Канівського МВГУ МВС України в Черкаській області, а ОСОБА_3 в м. Каневі Черкаської області спочатку в серпні 2009 року на одній з вулиць таємно викрав мобільний телефон у ОСОБА_6, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1 182 грн. 95 коп., після чого в наступному місяці проник в квартиру ОСОБА_10, звідки таємно викрав 800 євро (9 322 грн. 99 коп.).

У касаційних скаргах:

- прокурор, не оспорюючи доведеність вини засуджених у вчиненні вказаних злочинів, просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 (сестри вбитого ОСОБА_7) про відшкодування їй моральної шкоди, а справу - закрити через невідповідність такого рішення вимогам ст. 1168 ЦК України;

- захисники ОСОБА_1, ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_1 порушують питання про пом’якшення призначеного останньому покарання (захисники – до 12, засуджений - до 10 років позбавлення волі), зважаючи на обставини справи та дані про особу засудженого, а перший захисник ще й вважає недоведеною винуватість її сина у вчиненні вбивства, посилаючись при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу прокурора та просив залишити без задоволення скарги захисників і засудженого, пояснення захисника ОСОБА_1, яка просила задовольнити її скаргу та скаргу засудженого ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_7 та його вбивстві за обставин встановлених судом, стверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, в явці з повинною ОСОБА_2 йдеться про обставини підготовки і вчинення разом з ОСОБА_1 розбійного нападу і вбивства ОСОБА_7, заволодіння його майном, знищення слідів злочинів тощо.

Такі ж дані містяться в явці з повинною ОСОБА_1, в протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відеозаписах вказаних слідчих дій.

Ці докази суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони стверджуються й іншими фактичними даними встановленими під час судового слідства.

Зокрема, обставини вчинення злочинів зазначені в явках з повинною співвідносяться з даними:

- протоколів огляду місця події (ділянок лісу тощо, де вчинено вбивство та приховування слідів злочину; будинку потерпілого з якого викрадено майно; автомобілів потерпілого та засуджених тощо) і фото таблиць до них;

- висновку судово-медичної експертизи № 881/26 від 18.01.2010 року;

- протоколу огляду трупа ОСОБА_7;

- висновку комплексної судово-балістичної та судово-хімічної експертизи № 1/196 від 22.03.2010 року;

- які містяться в показаннях потерпілої ОСОБА_5, свідка ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Окрім того, явки з повинною та протоколи відтворення обстановки та обставин події за участі підозрюваних містять такі відомості про обставини підготовки, вчинення та приховування злочинів, про які могли знати тільки їх співучасники.

Отже, суд обґрунтовано визнав доведеною вину ОСОБА_1 в цій частині, правильно кваліфікував його дії.

Покарання Гречанюку суд призначив відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.

При цьому було враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, дані про його особу та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, у тому числі й ті, на які посилаються у касаційних скаргах захисники та засуджений (зокрема - стан здоров’я останнього, відшкодування шкоди тощо).

Підстав для пом’якшення покарання не встановлено.

Оскільки рідна сестра вбитого - потерпіла ОСОБА_5 та її брат ОСОБА_7 разом вели спільні справи та спільне господарство зі своїм недієздатним внаслідок тяжкої душевної хвороби батьком, мали спільні права й обов’язки з його утримання через що довгий час вимушені були проживати разом з ним тощо, та враховуючи відсутність скарг відповідачів на ухвалене рішення з розв’язання цивільного позову, колегія суддів визнає це рішення таким, що відповідає змісту ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

Із зазначених підстав доводи прокурора в цій частині суд визнає безпідставними.

Порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, не встановлені.

Керуючись пунктами 1, 2 Розділу XIII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) та статтями 394 - 396 КПК України, який діяв до набрання чинності зазначеним Законом, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, касаційні скарги прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_1, ОСОБА_4 – без задоволення.