Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – Животова Г.О.,

суддів – Пузиревського Є.Б. та Сахна Р.І.,

з участю прокурора – Сорокіної О.А.,

розглянула 5 квітня 2011 року в м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимий, останній раз - 5 квітня 2007 року за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі, громадянин України,

звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

В апеляційному порядку ця постанова не переглядалась.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що восени 2009 року у лісосмузі неподалік с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області зібрав дикоростучі рослини коноплі з яких виготовив 15,43 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу, який незаконно зберігав при собі без мети збуту до 17 лютого 2010 року.

В касаційній скарзі прокурор просить скасувати вищезазначену постанову, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування місцевим судом кримінального та істотне порушення кримінально-процесуального закону. Касатор вважає, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки не перевірив, чи добровільно та з метою вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися від кримінальної відповідальності, підсудний розпочав лікування. Окрім того, суд безпідставно стягнув із засудженого судові витрати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

З довідки центральної районної лікарні вбачається, що підсудний добровільно з’явився до лікаря-нарколога і розпочав курс лікування від наркоманії, а довідкою Чаплинської районної лікарні від 18 травня 2010 року стверджено, що ОСОБА_1 з 28 квітня по 15 травня 2010 року пройшов курс такого ж амбулаторного лікування з приводу епізодичного вживання наркотичних засобів (а. с. 70).

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано, згідно до вимог ч. 4 ст. 309 КК України, звільнив останнього від кримінальної відповідальності.

Оскільки справу закрито, то вирішення питання про судові витрати суперечить вимогам ст. 93 КПК України, внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині підлягає зміні.

Суд правильно встановив, що ОСОБА_1 виготовив наркотичний засіб, але помилково кваліфікував ці дії, як "виробництво". Отже, у передбаченому ст. 395 КПК України, з оскарженої постанови суду слід виключити посилання на зазначену кваліфікуючу ознаку злочину.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з неї рішення про стягнення з останнього на користь держави судових витрат в розмірі 304 грн. 98 коп. і 448 грн. 33 коп. та, у передбаченому ст. 395 КПК України порядку, таку кваліфікаційну ознаку злочину, як "виробництво".

У решті цю постанову залишити без зміни.