Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_1

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України,

раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 1190 грн.; за ч. 2 ст. 358 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч. 3 ст. 358 до штрафу в розмірі 850 грн.; за ч. 3 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є власністю засудженої.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна, яке є власністю засудженої і штраф у розмірі 1190 грн.

На підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України на

3 роки позбавлення і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вирок щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржується.

За вироком суду ОСОБА_1 заволоділа чужим майном шляхом обману і зловживання довірою( шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки в особливо великих розмірах і великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, повторно, а також повторно підробила документ, який видається підприємством,установою, організацією і який надає права і звільняє від обов’язків, з метою використання його самим підроблювачемі використала його. Злочини вчинила за таких обставин.

В липні 2004 року у ОСОБА_1, яка займала посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління фінансового забезпечення Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі УФБУ ГУ МВС України в Одеській області), виник злочинний умисел на зволодіння грошовими коштами із фонду заробітної плати працівників ГУМВС України в Одеській області.

ОСОБА_1, скориставшись тим, що виплата заробітної плати працівників ГУМВС України в Одеській області переведена у безготівкову форму на банківські карткові рахунки, що заповнення бланків договорів із ВАТ АБ "Укргазбанк" про відкриття рахунків відбувалося не в банківській установі, а в УФБУ ГУМВС України в Одеській області, використовуючи наявні в її розпорядженні світокопії паспорту громадянина України і довідки про ідентифікаційний код на ім’я її батька ОСОБА_3, оформила від його імені договір на відкриття карткового рахунку і обслуговування банківської платіжної картки ВАТ АБ "Укргазбанк" від 15.07.2004 року та подала від його імені заявки на відкриття рахунку фізичній особі в грошовій одиниці України та видачу міжнародної платіжної картки, при цьому в останньому документі вказала завідомо неправдиву інформацію про місце його роботи в ГУМВС України в Одеській області, що призвело до відкриття в ВАТ АБ "Укргазбанк" розрахункового (карткового) рахунку НОМЕР_1 і випуску платіжної картки, якою заволоділа разом з пін-кодом до неї.

Крім того, ОСОБА_1, маючи доступ до електронної бази даних УФОБУ ГУ МВС України в Одеській області "Парус – заробітна плата", внесла до неї недостовірну інформацію: створила в ній обліковий запис – особову картку з даними свого батька - ОСОБА_3, внесла в картку неправдиву інформацію про його прийняття на службу в органи внутрішніх справ, в тому числі посаду, спеціальне звання, дані про вислугу років в МВС, дані про надбавки передбачені працівникам МВС, що призвело до автоматичного щомісячного неправомірного включення в офіційні документи, які передаються до банківської установи, а саме реєстри (відомості) про нарахування заробітної плати працівникам ГУМВС України в Одеській області, що в свою чергу потягло неправомірне нарахування на банківський рахунок ОСОБА_3, як працівнику ГУМВС України в Одеській області, заробітної плати і іншого грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги, а також банківські реквізити вищевказаного розрахункового рахунку ВАТ АБ "Укргазбанк".

За період з липня 2004 року по грудень 2005 року на рахунок відкритий на ім’я ОСОБА_3, як працівнику ГУМВС України в Одеській області, всього було перераховано 94334,29 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які ОСОБА_1 отримала через банківські термінали (банкомати), використовуючи банківську платіжну картку, привласнила, чим спричинила матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

Крім того, шляхом внесення недостовірної інформації в офіційні документи, ОСОБА_1 підробила відомості (реєстри) про нарахування заробітної плати працівникам УМВС України в Одеській області з липня 2004 року по грудень 2005 року і надала ВАТ АБ "Укргазбанк" завідомо підроблені документи, а саме реєстри (відомості) про нарахування заробітної плати працівникам ГУМВС України в Одеській області за липень-грудень 2004 року та січень-грудень 2005 року, що призвело до неправомірного нарахування на банківський рахунок, відкритий на ім’я ОСОБА_3 заробітної плати і іншого грошового забезпечення в сумі 94334,29 грн.

У зв’язку з декретною відпусткою, в кінці грудня 2005 року, ОСОБА_1, з метою приховати вчинений злочин, внесла в базу даних "Парус – заробітна плата" ГУМВС України в Одеській області дані про звільнення ОСОБА_3

В листопаді 2007 року, ОСОБА_1, вийшла з відпустки по догляду за дитиною і, виконуючи обов’язки бухгалтера, користуючись доступом до електронної бази даних УФОБУ ГУ МВС України в Одеській області "Парус – заробітна плата" внесла обліковий запис –особисту картку, оформлену на ім’я ОСОБА_3, недостовірну інформацію про його повторне прийняття на службу в органи внутрішніх справ, що призвело до автоматичного нарахування йому заробітної плати і іншого грошового забезпечення як працівнику ГУМВС України в Одеській області, додатково внесла в відомості інформацію про нарахування ОСОБА_3 матеріальної допомоги.

За період з листопада 2007 року по квітень 2009 року ОСОБА_3 як працівнику ГУМВС України в Одеській області, на відкритий рахунок в банку було перераховано 114687,64 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які з 01.12.2007 року по 26.05.2009 року, ОСОБА_1, використовуючи платіжну картку, через банкомати, отримала і привласнила., чим спричинила матеріальну шкоду у великому розмірі.

13.11.2007 року, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_1, звернувся в відділення ВАТ АБ "Укргазбанк", розташоване в м. Одеса, де представився працівником ГУМВС України в Одеській області, уклав договір про відкриття карткового рахунку і обслуговування банківської платіжної картки, а також подав заявку на відкриття рахунку фізичній особі в грошовій одиниці України і заявку на видачу міжнародної платіжної картки, при цьому в останньому документі зазначив завідомо неправдиву інформацію про своє місце роботи і отримав платіжну картку НОМЕР_2. Разом з банківськими реквізитами платіжну картку ОСОБА_2 передав своїй дружині ОСОБА_1

В листопаді 2007 року ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи доступ до електронної бази даних УФОБУ ГУ МВС України в Одеській області "Парус – заробітна плата" створила в ній новий обліковий запис –особову картку з неправдивими анкетними даними

ОСОБА_2, внесла до неї недостовірну інформацію про його прийняття на службу в органи внутрішніх справ, а також ідентифікаційний код, а також додатково внесла в відомості про перерахування заробітної плати працівникам ГУМВС України в Одеській області, інформацію про нарахування ОСОБА_2 матеріальної допомоги.

При цьому, створена картка призвела до автоматичного нарахування заробітної плати і іншого грошового забезпечення ОСОБА_2 як працівнику ГУМВС України в Одеській області.

За період з листопада 2007 року по квітень 2009 року на рахунок відкритий на ім’я ОСОБА_2, як працівнику ГУМВС України в Одеській області, всього було перераховано 77689,24 грн., що в 250 разів і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які з 01.12.2007 року по 26.05.2010 року, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, використовуючи платіжну картку,, отримали через банкомати і привласнили, чим спричинили матеріальну шкоду в великих розмірах.

Крім того, в листопаді 2007 року, ОСОБА_1, займаючи посаду бухгалтера УФОБУ ГУ МВС України в Одеській області, діючи умисно, внесла до електронної бази даних УФОБУ ГУ МВС України в Одеській області "Парус – заробітна плата" анкетні дані свого батька - ОСОБА_3 та чоловіка ОСОБА_2, банківські реквізити оформлених на їх імена банківських рахунків, а також недостовірну інформацію про їх прийняття на службу в органи внутрішніх справ, в тому числі посаду, спеціальне звання, дані про вислугу років в МВС, дані про надбавки передбачені працівникам МВС, що призвело до автоматичного щомісячного неправомірного включення в офіційні документи, які передаються до банківської установи, а саме реєстри (відомості) про нарахування заробітної плати працівникам УМВС України в Одеській області недостовірної інформації, що в свою чергу потягло неправомірне нарахування на банківський рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заробітної плати і іншого грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 в період часу з листопада 2007 року по квітень 2009 року надала ВАТ АБ "Укргазбанк" завідомо підроблені документи, а саме реєстри (відомості) про нарахування заробітної плати працівникам УМВС України в Одеській області за листопад-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року та січень-квітень 2008 року, що призвело до неправомірного нарахування на банківські рахунки, відкриті на ім’я ОСОБА_3.і ОСОБА_2 заробітної плати і іншого грошового забезпечення в загальній сумі 192376,88 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановлених рішень щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на м’якість призначеного їй покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі засудженої. Зазначає, що засудженою протягом тривалого часу вчинялися корисливі злочини, серед яких - особливо тяжкий, матеріальні збитки відшкодовані лише частково на суму 126350 грн. Вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді реального позбавлення волі.

На касаційну скаргу прокурора захисник засудженої – адвокат

ОСОБА_4 подав заперечення, судові рішення просить залишити без зміни, як законні та обґрунтовані. Зазначає, що засуджена щиро розкаялася, відшкодувала частково завдані збитки і продовжує їх відшкодовувати, про що свідчать квитанції, долучені до заперечень, сплатила призначений штраф, є матір’ю малолітньої дитини.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1

ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, дослідивши докази відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України. Правильність цих висновків і кваліфікація вчинених ОСОБА_1 злочинів у касаційному порядку не оспорюється.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання новим злочинам.

Покарання у виді 5 років позбавлення волі ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого нею злочину, даних про її особу, обставин, що пом’якшують покарання і в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України. Призначення покарання засудженій за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідає вимогам ч.1 ст. 70 КК України, а тому доводи касаційної скарги прокурора про м’якість призначеного покарання колегія суддів вважає безпідставними.

Як убачається з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини справи, дані про її особу. Зокрема, суд узяв до уваги її щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданих збитків, на що у касаційній скарзі прокурора є посилання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Крім того, судом було враховано, що ОСОБА_1 не судима, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується. Відшкодування завданої матеріальної шкоди під час розгляду справи та після набрання вироком чинності, свідчить про дійове каяття підсудної і її бажання стати на шлях виправлення.

Суд першої інстанції належно вмотивував прийняте рішення щодо виду і розміру призначеного засудженій покарання та звільнення від його відбування з максимальним строком випробування, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому і в цій частині касаційна скарга прокурора не обгрунтована.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.

Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.