Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів: Вільгушинського М.Й., Лагнюка М.М.

прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 25 серпня 2010 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а кримінальну справу закрито.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що влітку 2009 року, перебуваючи біля водоймища неподалік с. Дубрівка Хмельницького району Вінницької області нарвав дикоростучі рослини конопель, які в подальшому висушив, подрібнив та перевіз в м. Хмельницький у АДРЕСА_1, де він проживає, та зберігав для власного вживання без мети збуту.

21 травня 2010 року близько 20 год. 30 хв. біля річки Південний Буг, бухта № 2, що у м. Хмельницькому, під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_1 працівниками міліції в нього було виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані – коноплями, які згідно висновку експертизи № 404 від 3 червня 2010 року містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом (марихуаною) масою в перерахунку на висушену речовину 7,5 г.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

В касаційній скарзі прокурор просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Вказує, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки наркотики ОСОБА_1 вживав лише двічі, на обліку у нарколога не перебував та згідно акту медичного обстеження ознак наркоманії у нього не виявлено і лікування від неї він не потребував. Прокурор зазначає, що у ОСОБА_1 не було на меті вилікуватись від наркоманії, а лише у такий спосіб він намагався уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Також прокурор вважає, що судом безпідставно стягнуто з ОСОБА_1 205, 94 грн. судових витрат.

На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від неповнолітнього засудженого і його законних представників, в яких вони просять касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову місцевого суду відносно ОСОБА_1 без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу частково і просила виключити з постанови вказівку про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно з положеннями ч. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (v0004700-02) при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави суду необхідно з’ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 25 серпня 2010 року було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України у зв’язку з добровільним проходженням курсу лікування від наркоманії у Хмельницькому обласному наркологічному диспансері в період з 14 червня по 19 липня 2010 року.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 на обліку у нарколога та психіатра не перебував (а. с. 41), згідно акту медичного огляду ознак наркоманії у нього не виявлено і примусового лікування від неї він не потребує (а. с. 40).

Але, як з`ясував суд, і це видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 14 червня 2010 р. звернувся до обласного наркологічного диспансеру в м. Хмельницькому і розпочав добровільно лікування, повний курс якого пройшов до 19 липня 2010 року, маючи на меті позбутися залежності від наркоманії (а. с. 83 зворот).

Крім того, з довідки головного лікаря Хмельницького обласного наркологічного диспансеру вбачається, що ОСОБА_1 з 11 червня 2010 року перебуває на профілактичному обліку з приводу епізодичного вживання канабіоідів і повинен 1 раз на місяць протягом року відвідувати поліклініку облнаркодиспансеру (а. с. 81), що також свідчить про бажання засудженого позбутися залежності від наркоманії, а не уникнути відповідальності за вчинений злочин.

За таких обставин доводи прокурора в касаційній скарзі про необґрунтованість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є безпідставними.

Відповідно до ст. 93 КПК України та роз’яснень, що містяться у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" (v0011700-95) , судові витрати покладаються на засуджених.

В порушення вказаних норм кримінально-процесуального закону суд, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закривши кримінальну справу, стягнув з нього 205 грн. 94 коп. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.

За таких обставин дане рішення суду підлягає виключенню з постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити вказівку про стягнення судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 205 грн. 94 коп.

В решті постанову залишити без змін.