Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів: Суржка А.В., Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні 7 квітня 2011 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року і ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1

Згідно з матеріалами справи, 8 серпня 2010 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, прокурором Деснянського району була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 Постанову про порушення кримінальної справи оскаржив до суду в інтересах ОСОБА_1 захисник ОСОБА_2, посилаючись на те, що вказана постанова є необґрунтованою та незаконною, оскільки постановлена без достатніх приводів та підстав, за відсутністю даних про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено, а постанову прокурора Деснянського району м. Києва від 06.08.2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, скасовано.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін.

В касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 винесена з дотриманням вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, в ній чітко наведені приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Також прокурор вважає, що суд, порушуючи норми кримінально-процесуального закону, вдався до аналізу зібраних по справі доказів, тоді як повинен був зосередити увагу на перевірці наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи від 06.08.2010 року приводом до її порушення є заява ОСОБА_3 та безпосереднє виявлення прокурором ознак вказаного злочину.

Підставами до порушення кримінальної справи були наявні в матеріалах проведеної прокуратурою перевірки достатні дані, які вказують на наявність в діяннях оперуповноваженого Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1 службової недбалості, тобто ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, оскільки ОСОБА_1 в ході проведення дослідчих перевірок за заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи в порушення вимог ст. 2 та ст. 10 Закону України "Про міліцію" та ст. 4 КПК України, не виконуючи функціональних обов’язків оперуповноваженого карного розшуку Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві так, як того вимагають інтереси служби, не дослідив в достатній мірі всіх обставин та не виконав всіх можливих процесуальних дій, спрямованих на встановлення об’єктивної істини та проведення повної та всебічної перевірки, за наявності в діях невстановлених осіб ознак тяжкого злочину, виніс незаконні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам потерпілих, а також підірвало авторитет та престиж органів державної влади.

Відповідно до ч. 15 ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, не погоджуючись із постановою про порушення кримінальної справи, суд вдався не до перевірки обґрунтованості висновків про наявність передбаченого п.1 ст. 94 КПК України приводу для порушення кримінальної справи та достатніх даних, які вказують на наявність ознак вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КПК України, а до оцінки доказів у справі.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 в матеріалах відсутня посадова інструкція щодо повноважень оперуповноваженого ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1, що було не з’ясовано, чи мав він повноваження від органу дізнання порушувати кримінальні справи, а також те, що на момент порушення кримінальної справи не було опитано ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Ухвалюючи рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції порушив вимоги ч. 15 ст. 2368 КПК України, оскільки на даній стадії був не вправі розглядати ці питання і вдаватися до їх оцінки.

Вказані порушення закону не були виправлені під час розгляду справи апеляційним судом.

На підставі викладеного, зазначені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів,-

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Львова від 06 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.