Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 7 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 27 серпня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до

ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України на 3 роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він на початку квітня 2010 року незаконно посіяв і вирощував у с. Мільську на власній присадибній ділянці 18 рослин конопель. 31 травня 2010 року ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_6 7,89 г особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу та 24,81 г особливо небезпечного наркотичного засобу макової соломи .

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на його думку, звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини справи та дані про особу засудженого. Зокрема, суд узяв до уваги те, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, працює, позитивно характеризується (а.с. 115), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також відсутність обтяжуючих обставин.

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства й призначив йому покарання із звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням, яке є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Отже, підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.