Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 7 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 3 листопада 2010 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв’язку з тим, що внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність і вона перестала бути суспільно-небезпечною.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася у тому, що вона, будучи призначеною головою дільничної виборчої комісії № 29 виборчого округу № 19 являючись службовою особою, зловживаючи службовим становищем, діючи на користь третіх осіб – членів ДВК № 29 та в особистих інтересах, з метою отримання бюджетних коштів на оплату роботи членів ДВК за два нібито відпрацьованих робочих дня на виборчій дільниці № 29, внесла у табель обліку використання робочого часу завідомо неправдиві відомості про нібито відпрацьований робочий день 8 лютого 2010 року, що фактично не відповідало дійсності, оскільки підсумки голосування на цій дільниці було оголошено 7 лютого 2010 року о 20 год. 30 хв., і на цьому робота дільничної виборчої комісії була закінчена. На підставі цього підробленого офіційного документа – табеля обліку використання робочого часу за лютий 2010 року окружною виборчою комісією ТВО № 19 незаконно перераховано заробітну плату голові та членам ДВК у сумі 1 374, 24 грн., внаслідок чого ОСОБА_5 допустила розтрату державних коштів.

Крім того, ОСОБА_5, будучи головою ДВК № 29 і являючись службовою особою, виборчого округу № 19, зловживаючи службовим становищем, умисно, діючи особистих інтересах та на користь третіх осіб, достеменно знаючи, що очолювана нею дільниця виборчої комісії 8 лютого 2010 року не працювала, оскільки підсумки голосування було оголошено 7 лютого 2010 року о 20 год. 30 хв. і на цьому робота дільничної виборчої комісії була закінчена, приховала цей факт перед окружною виборчою комісією ТВО № 19, в результаті чого ОСОБА_5 допустила розтрату державних коштів, які були зайво виділені і виплачені в якості заробітної плати складу ДВК у сумі 1 374, 24 грн., внаслідок чого було спричинено матеріальну шкоду державним інтересам.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону. Посилається на те, що особа не може бути звільнена у зв’язку із зміною обстановки у випадку вчинення нею декількох злочинів. Просить скасувати постанову і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до положень ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільне небезпечною.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 вперше вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність і вона перестала бути суспільно-небезпечною. При цьому вчинені нею дії складають ідеальну сукупність, не утворюючи повторності злочинів, оскільки однією і тією ж дією ОСОБА_5 вчинила два злочини, передбачених двома статтями КК України (2341-14) .

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 червня 2010 року "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" (v0007700-10) , не може бути перепоною для звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема, на підставі ст. 48 КК України, вчинення одним діянням кількох злочинів відповідного ступеня тяжкості.

Тому твердження у скарзі прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону є необґрунтованими.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Отже, підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 3 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.