Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 7 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5

Вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2010 року вирок змінено, пом’якшено ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов’язку, передбаченого ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 3 грудня 2009 року, перебуваючи у кафе-барі "Універсал" у м. Новомиргороді, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_6 через сварку з ним його рідного брата-бармена ОСОБА_7, який звернувся до ОСОБА_5 за допомогою, невстановленим досудовим слідством предметом з обмеженою виступаючою контактуючою поверхнею умисно завдав ОСОБА_6 удар в область лівого ока, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, що потягло стійку втрату загальної працездатності в розмірі більше 33 %.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу та направити справу на новий апеляційний розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на його думку, та недостатньо мотивоване застосування апеляційним судом до ОСОБА_5 ст. 69 КК України та звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. Указує на порушення судом апеляційної інстанції вимог закону щодо складання судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення засудженого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6, які просили залишити ухвалу без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи убачається, що при призначенні покарання ОСОБА_5 суд першої інстанції послався, зокрема, на те, що засуджений раніше не судимий, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проте, вину не визнав, не розкаявся, заподіяну злочином шкоду не відшкодував.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляції засудженого та його захисника на суворість призначеного покарання, врахував належним чином зазначені у вироку обставини, взяв до уваги те, що у засіданні суду апеляційної інстанції засуджений визнав вину та розкаявся, повністю відшкодував шкоду, а потерпілий ОСОБА_6 просив суворо не карати ОСОБА_5 та не позбавляти його волі. Тому апеляційний суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 1 ст. 121 КК України, із звільненням від його відбування, яке є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Доводи у скарзі прокурора щодо незрозумілого цитування в ухвалі частини вироку є слушними. Разом із тим, зазначене не є істотним порушенням кримінально-процесуального закону та не тягне безумовного скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.