5-816км11 Про незаконне придбання наркотичних засобів з метою їх збуту та для власного вживання, скоєне особою, яка раніше засуджувалась за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів - 07.04.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2004 р. за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.2, 309 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 7 липня 2005 року постановою Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровська умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 23 дні,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю, за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він, як особа, яка раніше засуджувалась за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, 25 вересня 2009 року близько 19 год. 20 хв. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 повторно незаконно за 70 грн. збув громадянину "К" (під вигаданими даними ОСОБА_2.) одноразовий медичний шприц об’ємом 5,0 мл з рідиною світло-жовтого кольору об’ємом 2,0 мл, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи від 7 жовтня 2009 р. містить у собі особливо небезпечну психотропну речовину "первітин" (метамфетамін) та сліди ефедрину (псевдоефедрину) у перерахунку на суху масу 0,180 г.

Крім того, близько 15.00 год. 28 жовтня 2009 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 був вилучений скляний флакон з рідиною жовтого кольору об’ємом 5,0 мл, яка за висновком судово-хімічної експертизи містить у собі особливо небезпечну психотропну речовину "первітин" (метамфетамін) та сліди ефедрину (псевдоефедрину) у перерахунку на суху масу 0,82 г, яку засуджений незаконно придбав і зберігав без мети збуту.

У касаційній скарзі прокурора ставиться питання про зміну постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень через істотне порушення кримінально-процесуального закону і виключення з вироку і ухвали апеляційного суду посилання на наявність у засудженого судимості за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та посилання на повторність при викладені епізоду збуту психотропних речовин 25 вересня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу і просив також виключити зазначені вказівки суду з судових рішень в частині кваліфікації дій засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 333, 334 КПК України у вступній частині вироку, поряд з іншим, вказуються відомості про особу засудженого, що мають значення для справи, кримінальний закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, а мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Формулюючи у вироку обвинувачення, визнане доведеним, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 вчинив злочин, будучи особою, яка раніше засуджувалась за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та що він раніше вчинив злочин, передбачений ст. 309 КК України, а за епізодом збуту психотропних речовин 25 вересня 2009 р. громадянину "К" під вигаданими даними ОСОБА_2 визнав ОСОБА_1 винним у незаконному збуті психотропних речовин повторно.

Однак, з матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_1, якого останній раз було засуджено 4 березня 2004 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185 і ч.1 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі, за постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 7 липня 2005 року був звільнений в цей же день умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 23 дні.

Згідно п.7 ч.1 ст. 89 КК України особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, вважаються такими,що не мають судимості, якщо вони протягом 3 років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину, а відповідно до ч.3 ст. 90 КК України, якщо особу достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання.

Згідно з ч.5 ст. 90 КК України і п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 26 жовтня 2003 року "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості" (v0016700-03) , у випадках, коли особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг погашення строку судимості переривається і обчислюється заново, а строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання за останній злочин.

Строк погашення судимості ОСОБА_1 за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2004 року за вчинення злочину середньої тяжкості (ч.1 ст. 309 КК України) закінчився згідно п.7 ч.1 ст. 89 та ч.3 ст. 90 КК України через 3 роки з моменту звільнення умовно-достроково - 7 липня 2008 року, і з цього часу ОСОБА_1 судимості за ч.1 ст. 309 КК України не має.

За таких обставин посилання у вироку місцевого суду на наявність судимості ОСОБА_1 за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних речовин та на те, що він вчинив злочин, будучи особою, що раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, підлягає виключенню.

Оскільки при розгляді справи судом апеляційної інстанції на вказані порушення КПК України (1001-05) судова колегія уваги не звернула, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 також підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з мотивувальної частини судових рішень посилання на наявність у засудженого судимості за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, а також вказівку на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, будучи особою раніше судимою за ст. 309 КК України.