Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів: Суржка А.В., Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2

Зазначеним вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

З засудженого стягнуто 10453 грн. 97 коп. судових витрат та вирішено долю речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2010 року вирок змінено: виключено з вироку посилання суду про скоєння засудженим особливо тяжкого злочину, знято арешт з автомобіля, що належить ОСОБА_2, а також засудженому пом’якшено покарання та постановлено вважать його засудженим за ч.2 ст. 194 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він у 1985 році під час проходження служби в збройних силах СРСР під час навчань на полігоні невстановленої військової частини в Естонській республіці незаконно придбав вибухову речовину – тротил, вагою 200 гр. та стандартну запальну трубку ЗТП – 300, які перевіз по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 в м. Одеса, де зберігав до грудня 2009 року без відповідного дозволу.

В першій половині грудня 2009 року ОСОБА_2 за місцем свого проживання без законного дозволу виготовив вибуховий пристрій, який в подальшому використав під час умисного пошкодження автомобіля ОСОБА_3

14 грудня 2009 року ОСОБА_2, маючи при собі вибуховий пристрій, приїхав в м. Могилів-Подільський Вінницької області і близько 17. 45 год. на вул. В.Стуса, 56/1 за допомогою магніту приєднав вибуховий пристрій до автомобіля "ГАЗ-2410" д. н. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3, привів вибуховий пристрій в дію, чим пошкодив автомобіль на загальну суму 3733 грн. 41 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що судом не встановлено мету його дій, які були спрямовані на те, щоб змусити потерпілого повернути борг жінці, яка за станом здоров`я потребує лікування. Просить про зміну судових рішень, застосування до нього правил ст. 75 КК України і звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Захисник ОСОБА_1 у касаційній скарзі ставить питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень у частині засудження за ч.2 ст. 194 КК України, оскільки, на думку захисника, за розміром заподіяної злочином шкоди у діях засудженого відсутній склад злочину, передбачений ст. 194 КК України, а також просить про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного за ч.1 ст. 263 КК України, з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку касаційної скарги, прокурора, який вважав касаційні скарги безпідставними, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз’яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Проводячи у вказаній справі скорочене судове слідство, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 погоджувався із пред’явленим йому обвинуваченням і фактичних обставин вчинення ним зазначених у вироку злочинів не оспорював.

Такий висновок суду на матеріалах справи не ґрунтується, оскільки, як вбачається із показань ОСОБА_2, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, останній фактично визнавав свою винність, але наполегливо зазначав, що вчинив злочин з метою змусити потерпілого ОСОБА_3 повернути борг, тобто виконати цивільно-правові зобов’язання. Це засуджений зазначає і в касаційній скарзі.

Разом з тим, у пред’явленому обвинуваченні і вироку суду відсутня вказівка на мотив злочину, бажані наслідки дій засудженого, що виключає можливість належної правової оцінки скоєного.

Та обставина, що судом при визначенні обсягу доказів, які підлягають дослідженню, не було належним чином з’ясовано думку підсудного стосовно об’єму звинувачення і кваліфікації його дій випливає і з доводів скарги захисника.

За таких обставин суд першої інстанції був зобов`язаний провести судове слідство у справі і дослідити всі докази, якими органи досудового слідства обґрунтували висновок про винність ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів.

Таким чином, суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, внаслідок чого його вирок є незаконним і необґрунтованим.

Апеляційний суд зазначені порушення закону при розгляді справи в апеляційній інстанції не виправив, а тому судові рішення першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити інші доводи касаційних скарг та постановити обґрунтоване рішення з дотриманням усіх вимог і положень кримінально-процесуального та кримінального законів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до цього ж місцевого суду в іншому складі суддів.