Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 7 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 4 листопада 2010 року відносно ОСОБА_6.

Вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року засуджено

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки та покладено відповідні обов’язки.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в тому, що в період часу з 25 червня 2010 року по 6 липня 2010 року, приїжджаючи на автомобілі "Мерседес Бенц 220СЕ", реєстраційний номер НОМЕР_1, в торговий центр, розташований в районі першого кільця при в’їзді в м. Сімферополь зі сторони м. Феодосії і автодороги, що веде до аеропорту, у невстановленої слідством особи придбавав психотропну речовину "амфетамін" та перевозив в м. Феодосію, де зберігав з метою збуту, а також збував різним особам за наступних обставин:

25 червня 2010 року близько 22 години 20 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 – ОСОБА_8 0,135 грама за 400 грн.;

29 червня 2010 року близько 19 години 45 хвилин, діючи повторно, біля будинку № 15 по вул. Південнобережне шосе в п. Масандра м. Ялта – ОСОБА_8 0,926 грама за 2400 грн.;

1 липня 2010 року близько 19 години 10 хвилин, діючи повторно, за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 – ОСОБА_9 0,2015 грама за 400 грн.;

3 липня 2010 року близько 15 години 25 хвилин, діючи повторно, за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 – ОСОБА_9 0,151 грама за 400 грн.;

7 липня 2010 року близько 17 години 50 хвилин, діючи повторно, за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 – ОСОБА_9 0,177 грама за 200 грн.

В цей же день близько 18 години 25 хвилин в ході огляду вищевказаного місця проживання ОСОБА_6 працівниками міліції було виявлено та вилучено дві грошові купюри по 100 грн., що були отримані ОСОБА_6 від ОСОБА_9 за продаж останньому 7 липня 2010 року психотропної речовини.

Крім цього, 7 липня 2010 року близько 21 години 40 хвилин при огляді автомобіля "Мерседес Бенц 220СЕ" працівниками міліції виявлені та вилучені чотири грошові купюри по 100 грн., що були отримані ОСОБА_6 від ОСОБА_9 за продаж останньому 3 липня 2010 року психотропної речовини.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 4 листопада 2010 року вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року стосовно ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, порушує питання про скасування вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року та ухвали Апеляційного суду АР Крим від 4 листопада 2010 року відносно нього та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора,який підтримав касаційну скаргу, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5,

які заперечували проти касаційної скарги прокурора, просили залишити без зміни судові рішення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 307 КК України учасниками процесу не оспорюються.

Що стосується доводів прокурора про м’якість призначеного покарання у зв’язку з необґрунтованим звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбуття основного покарання з випробуванням, то вони є слушними.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання . Рішення суду щодо призначення виду та розміру покарання має бути належним чином умотивоване.

Згідно зі ст. 75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути прийнятим, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_6 із застосування ст. 75 КК України цих вимог закону не дотримав.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 в період часу з 25 червня 2010 року по 6 липня 2010 року придбавав психотропну речовину "амфетамін" та перевозив її в м. Феодосію, де зберігав з метою збуту, а потім неодноразово (5 разів) збував різним особам, кожен раз на значну суму, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Хоча цей злочин має загальну кваліфікацію за ст. 307 ч.2 КК України, але складається із ряду самостійних злочинів( 5 епізодів злочину), кожен із них також є тяжким. Скоєнні ОСОБА_6 злочини є особливо суспільно -небезпечними. Ці обставини та дані про особу засудженого, який ніде не працював, характеризується за місцем проживання позитивно, суд при прийнятті рішення про призначення ОСОБА_6 покарання з застосування ст. 75 КК України не врахував, своє рішення належним чином не обґрунтував.

Апеляційний суд на допущені судом першої інстанції порушення закону також не звернув уваги, безпідставно погодившись із покаранням, призначеним засудженому із застосуванням ст. 75 КК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, а постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Якщо під час нового судового розгляду справи суд дійде висновку про винність засудженого у вчинені злочинів за встановлених судом обставин, то призначене йому покарання слід вважати надто м’яким.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу заступника прокурора АР Крим задовольнити.

Вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 4 листопада 2010 року щодо ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.