Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 7 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Сумської області на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2010 року яким засуджено

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 308 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, за винятком житла, та з застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, за винятком житла, та без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки та покладено відповідні обов’язки.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що 15 липня 2010 року, в нічний час, проник на поле по вирощуванню маку в с. Сім’янівка Конотопського району та викрав звідти 153 рослини маку з корінням, стеблами, листям та коробочками, які зберігав з метою подальшого особистого вживання. Цього ж дня на станції Дубов’язівка Південно-Західної залізниці був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили вказаний наркотичний засіб. Згідно з висновком експерта № 578 від 26 липня 2010 року речовина рослинного походження, вилучена у ОСОБА_5, є особливо небезпечним наркотичним засобом "маковою соломою", маса якої у не висушеному стані становить 6508 грама.

В апеляційному порядку дана справа не переглядалася.

У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, порушує питання про скасування вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2010 року відносно нього та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, а також істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що суд, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, всупереч вимогам ст. 77 КК України, призначив йому додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах, які досліджувалися судом у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, оцінені належним чином, що у касаційній скарзі не заперечується.

Що стосується доводів прокурора про м’якість призначеного покарання у зв’язку з безпідставним звільненням ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він вправі прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, зокрема, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, вчинив злочин в молодому віці, а також наявність таких пом’якшуючих обставин, як щире каяття та сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

На підставі наведеного, висновок суду про можливість виправлення засудженого з призначенням покарання, яке не пов’язане з позбавленням волі, є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Разом з тим, згідно зі ст. 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік є вичерпним.

Суд цей закон порушив. Тому вирок у відповідній частині підлягає зміні з виключенням із його резолютивної частини вказівки про призначення додаткового покарання у виді конфіскації всього, крім житла, майна, яке є власністю засудженого при призначенні покарання як за ч.2 ст. 308 КК України так і остаточного за сукупністю злочинів. Тому в цій частині касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

В решті вирок залишити без зміни.

Перевіркою матеріалів справи в цілому істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області задовольнити частково.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_5 за злочин, передбачений ч. 2 ст. 308 КК України та остаточно за ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, додаткового покарання у виді конфіскації всього, крім житла, майна, яке є його власністю

В решті вирок залишити без зміни.