Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,

суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О.,

з участю прокурора Опанасюка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від

10 червня 2010 року, яким засуджено:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі,

за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

судимого 25.07.2002 року за ч. 1 ст. 263, ч. 2

ст. 215-3, ч. 4 ст. 187 КК України на 5 років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

звільненого 17.12.2003 року по відбуттю

покарання,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь:

? ПП "Кліматбудсервіс" – 14 173, 50 грн.;

? ПП "Петренко" – 10 650 грн.;

? ТОВ "Електротехмаш" – 45 816,17 грн.;

? ТОВ "Зіп-груп" – 9 434,14 грн.;

? Орджонікідзевської РДА – 11 649,60 грн.;

? ЗАТ "ЗЗБК №1" – 29 289,18 грн.;

? ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" – 5 811,10 грн.;

? ТОВ "Теплоімпорт" – 21 818 грн.;

? ТОВ "Дельта-груп" – 7 155,93 грн.;

? ТОВ "Восход-М" – 40 000 грн.;

? ТОВ "Комунтех" – 124 080,91 грн.;

? ТОВ "ДизельАвтоЦентр" – 10 600 грн.;

? ТОВ "Джура-Січ" – 16 946,63 грн.

Постановою цього ж суду від 9 серпня 2010 року виключено з резолютивної частини вироку рішення про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПП "Кліматбудсервіс", ПП "Петренко", ТОВ "Електротехмаш",

ТОВ "Зіп-груп", ЗАТ "ЗЗБК №1", ТОВ НВП "Дніпроенергосталь",

ТОВ "Теплоімпорт", ТОВ "Дельта-груп", ТОВ "Восход-М", ТОВ "Комунтех", ТОВ "ДизельАвтоЦентр" вищевказаних сум матеріальної шкоди; а також з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ТОВ "Джура-Січ" – 16 946,63 грн.

Абзац № 11 вироку викладено в наступній редакції:

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь: ПП "Кліматбудсервіс" – 14 173, 50 грн., ПП "Петренко" – 10 650 грн., ТОВ "Електротехмаш" – 45 816,17 грн., ТОВ "Зіп-груп" – 9 434,14 грн., ЗАТ "ЗЗБК №1" – 29 289,18 грн., ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" – 5 811,10 грн., ТОВ "Теплоімпорт" – 21 818 грн., ТОВ "Дельта-груп" – 7 155,93 грн., ТОВ "Восход-М" – 40 000 грн., ТОВ "Комунтех" – 124 080,91 грн., ТОВ "ДизельАвтоЦентр" – 10 600 грн.

Доповнено вирок абзацом наступного змісту: Стягнути з

ОСОБА_2 на користь ТОВ "Джура-Січ" – 16 946,63 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні в м. Запоріжжі за попередньою змовою групою осіб ряду крадіжок, поєднаних з проникненням у приміщення. Зокрема, за викладених у вироку обставин, викрали майно наступних підприємств та громадян:

12 березня 2001 року ОСОБА_2 з невстановленою особою – ТОВ "Джура-Січ" на загальну суму 16 946,63 грн., спричинивши шкоду у великих розмірах;

13 березня 2009 року ОСОБА_5 з невстановленою особою – ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" на загальну суму 4 637 грн.;

11 липня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 – ЗАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 1" на загальну суму 10 250 грн.;

27 липня 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 –

ТОВ "ДизельАвтоЦентр" на загальну суму 18 820,33 грн. та ОСОБА_6 на

1 000 грн.;

30 липня 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 –

ПП "Кліматбудсервіс" на загальну суму 16 413 грн. та ПП "Петренко" на загальну суму 10 650 грн.;

4 вересня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 –

ТОВ "Електротехмаш" на загальну суму 15 803,32 грн.;

18 вересня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і невстановлена особа – ТОВ "Комунтех" на загальну суму 111 948 грн., спричинивши шкоду у великих розмірах та ТОВ "Зіп-груп" на загальну суму 9 434,14 грн.;

28 жовтня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і невстановлена особа – ТОВ "Восход-М" на загальну суму 40 000 грн., ТОВ "Теплоімпорт" на загальну суму 22 118,20 грн., ТОВ "Дельта-груп" на загальну суму 7 155,93 грн.;

15 січня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлена особа – Ордонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя на загальну суму 11 649,50 грн. та майна

ОСОБА_7 вартістю 180 грн.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку та постанови районного суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою позицію обґрунтовує тим, що суд при застосуванні до всіх засуджених ст. 75 КК України недостатньо врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, заподіяння значної матеріальної шкоди. Крім того, в порушення вимог ст. 334 КПК України, у вироку не наведено підстав для задоволення цивільних позовів, а також необґрунтовано стягнуто із засуджених суми завданої матеріальної шкоди за епізоди, які їм не інкримінувались. Постанову, винесену в порядку ст. 409 КПК України, прокурор також вважає незаконною, оскільки питання про стягнення сум за цивільними позовами не може бути вирішено в порядку виконання вироку.

На касаційну скаргу прокурора подані заперечення захисником ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, а також засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в яких вони просять залишити вирок районного суду без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора та просили рішення місцевого суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги і поданих заперечень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України та роз’яснень, що містяться у

п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 (v0007700-03) з наступними змінами "Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таке рішення має бути належним чином мотивоване.

Як убачається зі змісту вироку, звільняючи всіх засуджених від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався на дані про особу винних та обставини, які пом’якшують покарання – щире каяття та сприяння розкриттю злочинів. Також було враховано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають на утриманні кожний неповнолітню дитину та дружину, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 раніше не судимі, всі засуджені позитивно характеризуються за місцем проживання, частково відшкодували завдану шкоду.

Однак при цьому суд з достатньою повнотою не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, кількість епізодів злочинної діяльності, форму співучасті, вартість викраденого майна. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоєно по 7 епізодів крадіжок, ОСОБА_3 – 5 епізодів, а ОСОБА_2 – 2 епізоди, всі крадіжки вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у приміщення. До того ж ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоєно також крадіки у великих розмірах. Указані обставини у поєднанні з даними про судимість ОСОБА_4 вказують на його схильність до протиправної поведінки.

Крім того, колегія суддів не погоджується з тим, що суд врахував обставиною, що пом’якшує покарання часткове відшкодування шкоди, але при цьому не зазначив відповідного обґрунтування відносно того, що майно потерпілим повернули не засуджені, а органи досудового слідства після їх затримання.

З огляду на викладене рішення суду про звільнення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. У своїй сукупності ці обставини вказують на обґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора про призначення судом невідповідного покарання та про необхідність скасування вироку з цих підстав з направленням справи на новий судовий розгляд.

Слушними є й доводи прокурора про незаконність вироку суду в частині вирішення цивільних позовів.

Відповідно до ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При розгляді кримінальної справи суд зобов’язаний всебічно повно й об’єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер та розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, і у вироку, згідно з ч. 5 ст. 334 КПК України, дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Вказаних вимог кримінально-процесуального закону суд не дотримав, свого рішення про задоволення цивільних позовів не мотивував, обмежившись вказівкою про їх доведеність матеріалами справи. У результаті постановив рішення про стягнення на користь цивільних позивачів завданої ним матеріальної шкоди з усіх засуджених, незалежно від їх участі у злочинах, що суперечить положенням ст. 1190 ЦК України.

Те, що після вироку суд своєю постановою від 9 серпня 2010 року уточнив його резолютивну частину й вніс зміни в рішення про стягнення сум матеріальної шкоди, не усуває допущених порушень вимог кримінально-процесуального закону. Вказану постанову не можна вважати законною, оскільки суд усупереч положенням ст. 409 КПК України, змінюючи порядок відшкодування завданої шкоди, погіршив становище засудженого, що на стадії виконання вироку кримінально-процесуальним законом не допускається.

За таких обставин скасуванню підлягає й постанова районного суду.

При новому судовому розгляді суд має всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі докази, дати їм належну оцінку і постановити законне й обґрунтоване рішення. За умови доведеності такого ж обсягу обвинувачення, тих самих даних про осіб засуджених та відшкодування ними завданих збитків, призначене ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2010 року та постанову цього ж суду від 9 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.