Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор’євої І.В.,

суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 червня 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не має судимості, згідно ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна,

ОСОБА_2, 14 жовтня 1981 року народ- ження, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна,

ОСОБА_3, 29 червня 1976 року народ-ження, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 9 вересня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без зміни.

Згідно із судовими рішеннями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винуватими та засуджені за те, що вони 1 жовтня 2009 року приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись в смт. Міжгір’я Закарпатської області по вул. Гагаріна поблизу кафе "Лебідь", за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна вчинили напад на громадянина ОСОБА_4 та із застосуванням до останнього насильства, небезпечного для життя та здоров’я, викрали у потерпілого його особисте майно на загальну суму 1396 грв.

У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор порушує питання про скасування судових рішень з підстав, передбачених п.п. 2, 3 ст. 398 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу та доповнення до неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скаргу прокурора із доповненням до неї слід визнати такою, що не підлягає розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК України касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

У разі подачі скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених ст. 353 КПК України.

У судовому засіданні під час касаційного розгляду справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 встановлено, що касаційна скарга прокурором подана поза межами визначеного законом строку оскарження судового рішення. Клопотання про відновлення такого строку не надходило. У передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку питання відновлення строку на касаційне оскарження не вирішено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора з доповненнями до неї не підлягає розгляду.

Керуючись ст.ст. 386, 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора з доповненнями до неї на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 9 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати такою, що не підлягає розгляду.