Справа: № 2а-9043/10/1070 

Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгово-зернова фірма» та Публічного акціонерного товариства «Пологівський ОЕЗ» про стягнення коштів отриманих на підставі договорів,

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у задоволенні позову Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області було проведено виїзну планову перевірку TOB «Універсальна торгово-зернова фірма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року. За результатами даної перевірки складено акт від 16.04.2010 року за №211/232/32175477 в якому встановлено, що правочини (господарське зобов'язання) здійснені між TOB «Універсальна торгово-зернова фірма» та ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» обумовлені договорами №845/02-2008 від 04.08.2008 року та №1354/02-2007 від 28.09.2007 року всього на суму 6328033, 80 грн., в т.ч. ПДВ -1054672, 29, є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому на підставі частини першої та п'ятої статті 203 ЦК України підлягають визнанню нікчемними (недійсними) та згідно частини 2 статті 215 ЦК України визнаються нікчемними (недійсними) (т.1, а. с. 11-76).

Такий висновок посадових осіб позивача ґрунтується на виявлених перевіркою невідповідностей пунктів 2, 3, 4 та 5 договорів №845/02 від 04.08.2008 року та №1354/02-2007 від 28.09.2007 року укладених TOB «Універсальна торгово-зернова фірма»із ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» нормам Господарського Кодексу України (436-15) , Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю від 15.06.1965 року №П-6 (va006400-65) і від 25.04.1966 року №П-7 (v0007400-66) , щодо виконання умов договору на постачання продукції стосовно поставки товару; відсутності доказів про транспортування шроту; відсутності актів приймання за кількістю та якістю; відсутності ветеринарних свідоцтв; відсутності сертифікатів, свідоцтв та/або посвідчень якості.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 28.09.2007 року між TOB «Універсальна торгово-зернова фірма»(покупець) та ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» (постачальник) був укладений Договір №1354/02-2007. Згідно даного договору постачальник зобов'язується поставити у визначені строки шрот соняшниковий та соєвий виробництва ЗАО «Пологівський ОЕЗ», а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість. В продовж дії даного договору було підписано додаткові угоди, а саме №1 від 28.09.2007 року, №2 від 08.10.2007 року, №3 від 05.11.2007 року, №4 від 18.12.2007 року, №5 від 26.12.2007 року, №6 від 14.01.2008 року, №7 від 24.01.2008 року, №8 від 31.01.2008 року, №9 від 08.02.2008 року, №10 від 11.03.2008 року, №11 від 25.04.2008 року, №12 від 08.05.2008 року (т. 1 а. с.124-164).

Крім цього, 05.08.2008 року між TOB «Універсальна торгово-зернова фірма» (покупець) та ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» (постачальник) був укладений Договір №845/02-2008. Згідно даного договору постачальник зобов'язується поставити у визначені строки шрот соняшниковий, соєвий та рапсовий виробництва ЗАО «Пологівський ОЕЗ», а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість В продовж дії даного договору було підписано додаткові угоди, а саме №1 від 15.08.2008 року, №2 від 28.08.2008 року, №3 від 03.09.2008 року, №4 від 04.09.2008 року, №5 від 04.09.2008 року, №6 від 09.09.2008 року, №7 від 17.09.2008 року, №8 від 17.09.2008 року, №9 від 18.09.2008 року, №10 від 22.09.2008 року, №11 від 23.09.2008 року, №12 від 23.09.2008 року, №13 від 29.09.2008 року.

На виконання зазначених вище договорів були виписані накладні (т.1 а. с. 171-196), а також видаткові та податкові накладні, що також містяться в матеріалах справи.

Проведення розрахунків між TOB «Універсальна торгово-зернова фірма»та ЗАТ "Пологівський ОЕЗ" на виконання вищенаведених договорів підтверджується копіями реєстрів електронних платіжних доручень та виписками по особовому рахунку TOB «Універсальна торгово-зернова фірма», що також містяться в матеріалах справи.

Поставка шроту соняшникового, соєвого та рапсу до TOB «Універсальна торгово-зернова фірма»підтверджується копіями товарно-транспортними накладними, що були долучені до матеріалів справи.

Факт реальності виконання Договорів №1354/02-2007 та №845/02-2008 укладених між TOB «Універсальна торгово-зернова фірма»та ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» підтверджується наявними в матеріалах справи Довіреностями на отримання товару, посвідченнями про якість шроту, квитанціями про приймання вантажу, актом звіряння взаємних розрахунків контрагентів, свідоцтвом про атестацію.

В силу положень статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 268 ГКУ номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі.

За таких умов, в договорі поставки повинні бути зазначені номери та індекси стандартів або технічних умов або іншої документації про якість товарів.

Згідно з пунктом 3.2. договору № 1354/02-2007 від 28.09.2007 р., укладеного між Відповідачем 2 та Відповідачем 1, «качество поставляемой по Договору Продукции должно соответствовать требованиям ГОСТа 11246-96 «Шрот подсолнечный. Технические условия», утвержденного Межгосударственным Советом по стандартизации, метрологи и сертификации (протокол от 12.04.1994 г. №9-96); ГОСТа 12220-96 «Шрот соевый тестированный. Технические условия», утвержденного Межгосударственным Советом по стандартизации, метрологи и сертификации (протокол от 12.04.1994 г. № 9-96)».

Відповідно до пункту 3.2. договору № 845/02-2008 від 05.08.2008 р., укладеного між Відповідачем 2 та Відповідачем 1 ««качество поставляемой по Договору Продукции должно соответствовать требованиям ДСТУ 4638:2006 «Шрот подсолнечный. Технические условия», утвержденного приказом Госпотребстандарта Украины от 04 июля 2006 г. № 191; ГОСТа 12220-96 «Шрот соевый тестированный. Технические условия», утвержденного Межгосударственным Советом по стандартизации, метрологи и сертификации (протокол от 12.04.1994 г. №9-96); ГОСТа 30257-95 «Шрот рапсовый. Технические условия», утвержденного Межгосударственным Советом по стандартизации, метрологи и сертификации (протокол № 7-95 от 1995-04-25)».

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що в Договорах зазначені індекси стандартів про якість товарів (продукції), що постачалися.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 270 ГКУ товари повинні поставлятися комплектно відповідно стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

На час виконання Договорів ГОСТом 11246-96 «Шрот соняшниковий. Технічні умови», ДСТУ 4638:2006 «Шрот соняшниковий. Технічні умови», ГОСТом 12220-96 «Шрот соєвий тостований. Технічні умови», ГОСТом 30257-95 «Шрот ріпаковий. Технічні умови», копії яких наявні у матеріалах справи, не встановлено жодних вимог щодо комплектності такого предмета поставки як шрот соняшниковий та шрот соєвий.

Крім цього, шрот соняшниковий та соєвий, який утворюється внаслідок переробки соняшнику та сої (соєвих бобів) та був предметом поставки за Договорами, за своїми властивостями не потребує будь-якої комплектації.

Таким чином, у відповідачів відсутні правові підстави та необхідність для зазначення в Договорах комплектності продукції (шроту), що поставлялася за ними.

Отже, твердження Позивача про нікчемність Договорів через порушення Відповідачами приписів статті 270 ГКУ є необґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 662 ЦКУ продавець повинен одночасно з товаром передати його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 268 ГКУ постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до пунктів 3.3. Договорів якість продукції (шроту) підтверджується посвідченнями про якість, які надаються Відповідачу 1 при поставці партії продукції (шроту).

Відтак, Відповідачі досягли домовленості про те, що якість продукції (шроту), що постачається за Договорами буде підтверджуватися посвідченнями про якість, і саме ці посвідчення є належним товаросупровідним документом, що посвідчує якість продукції і надсилається разом з ним.

На виконання умов цих Договорів на кожен транспортний засіб Відповідачем 2 разом з продукцією (шротом) надавалися посвідчення про якість шроту, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 180 ГКУ істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що укладені між відповідачами договори містять всі законодавчо визначені істотні умови, що передбачені ЦКУ (435-15) та ГКУ (436-15) , а саме: предмет договору, кількість, асортимент, якість товару, що поставляється, строки поставки товару, строк дії договору.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується, що укладені Договори не є нікчемними, а тому до Відповідачів не можуть бути застосовані правові наслідки (санкції), передбачені частиною 1 статті 208 ГКУ у вигляді стягнення з них всього одержаного за Договорами у дохід держави.

Також судова колегія зазначає, що відповідно до статті 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків необхідно вважати дату виконання правочину.

Як вбачається із матеріалів справи, останнє перерахування коштів TOB «Універсальна торгово-зернова фірма» на рахунок ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» було здійснено в квітні 2008 року по Договору поставки №1354/02-2007 від 28.09.2007р. та у вересні 2008 року по Договору поставки №845/02-2008 від 05.08.2008р.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що строки, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій на час звернення до суду, сплинули.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було доведено правомірність своїх доводів та надано належних доказів щодо обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.