Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5

Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судиму

засуджено за ч. 1 ст. 191 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально відповідальні посади строком на 2 роки,

за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі,

за ч. 2 ст. 358 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі,

за ч. 3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі,

за ч. 1 ст. 190 КК України на 2 роки і 6 місяців обмеження волі,

за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5 3 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації 19450,03 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області витрати в сумі 3 831,62 грн. на проведення експертиз та вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2010 року вирок щодо засудженого залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він у липні 2008 року та повторно на початку лютого 2009 року. Працюючи охоронцем КП "Мостбуд" та маючи доступ до печатки підприємства шляхом обману підробив довідку про свої доходи, яку в подальшому використав, подавши її до управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації з метою нарахування йому та отримання соціальної допомоги як малозабезпеченій сім’ї, на підставі якої в подальшому йому виплачували соціальну допомогу за період з липня 2008 року по червень 2009 року в загальному розмірі 18206,33 грн.

Крім того, у вересні 2009 року, перебуваючи в офісному приміщенні ПП "Галина" по вул. Інтернаціональній 6 у м. Фастові, скориставшись тим, що директор підприємства вийшов з приміщення офісу, підробив довідку про свої доходи, яку в подальшому використав, подавши її до управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації з метою нарахування йому та отримання соціальної допомоги як малозабезпеченій сім’ї, на підставі якої в подальшому йому виплатили соціальну допомогу за липень 2009 року в загальному розмірі 1243,70 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд. Свої доводи обґрунтовує тим, що суди, покладаючи на засудженого обов’язок по відшкодуванню шкоди, не зазначили мотиви прийнятого рішення та не послалися на відповідні норми матеріального закону, на підставі якого вирішено цивільний позов та не вказали, якими саме матеріалами кримінальної справи підтверджується вина засудженого. Крім того, зазначає, що суди належним чином не кваліфікували дії засудженого, а лише виклали зміст ч. 2 ст. 358 та ч. 2 ст. 190 КК України, а при призначенні покарання судом у вироку не було зазначено обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, та, безпідставно було застосовано до ОСОБА_5 ст. 104 КК України. Також, прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав .

Доводи касаційної скарги прокурора є аналогічними доводам його апеляційної скарги, які ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_5 . у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, обґрунтовані його показаннями, який повністю визнав свою вину у їх вчиненні, у зв'язку з чим фактичні обставини справи, на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, судом не досліджувалися.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що злочинні дії засудженого ОСОБА_5 судом вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та ч. 1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України.

При визначенні покарання засудженому судами належним чином враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який щиро розкаявся, характеризується позитивно, має на утриманні 10 малолітніх дітей, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Посилання прокурора на безпідставне застосування до засудженого ст. 104 КК України, оскільки він не відноситься до категорії осіб, які підпадають під її дію, не можуть бути підставою для скасування вироку, оскільки в даному випадку це є опискою, на що вже звертав увагу апеляційний суд.

Отже, колегія суддів вважає, що судами першої й апеляційної інстанції не допущено порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування постановлених ними судових рішень, тому законних підстав для скасування цих рішень за доводами касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення .

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.