Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Дембовського С.Г.,

прокурора Пересунька С.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на вирок Тарутинського районного суду Одеської області від 05 травня 2010 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 06 січня 2010 року, приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на перехресті вулиць Дзержинського та Л.Українки в смт. Тарутино, Тарутинського району Одеської області, в ході сварки умисно наніс металевою трубкою удар по голові ОСОБА_2, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку вирок суду щодо ОСОБА_1 не переглядався.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд не врахував, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, характеризується виключно негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а тому до нього безпідставно було застосовано ст. 75 КК України при призначенні покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, а також правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз’яснень, що містяться у п.п. 1, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) , з внесеними змінами постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року (v0008700-09) "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином вмотивовано.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише у тому випадку, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Проте, як вбачається з вироку та матеріалів кримінальної справи, ці вимоги суд не виконав та не обґрунтував у мотивувальній частині вироку свій висновок про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 характеризується негативно, вчинив тяжкий, умисний злочин, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, веде антисоціальний спосіб життя, що свідчить про його підвищену небезпеку.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м’якості, що є підставою для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, якщо винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину буде доведено, а кваліфікація його дій підтверджена, суду необхідно призначити йому покарання з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального і кримінального законів, враховуючи те, що призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Тарутинського районного суду Одеської області щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.