Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Міщенка С.М.,

суддів Квасневської Н.Д., Сахна Р.І.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула у судовому засіданні 26 квітня 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 червня 2010 року, яким засуджено ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого вироком цього ж суду від 16 квітня 2008 року за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі, та звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та з іспитовим строком 2 роки,

за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 28 березня 2010 року, приблизно о 22-й год., під час розпиття спиртних напоїв спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_3 умисно наніс їй не менше 5 ударів руками і взутими ногами у різні частини тіла, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження середньої тяжкості з тривалим розладом здоров’я. Після цього, на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2 ОСОБА_1 умисно наніс йому багаточисленні удари руками і взутими ногами у різні частини тіла, внаслідок чого заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, від яких 30 березня 2010 року потерпілий помер.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку щодо нього в частині покарання. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок суворості, просить пом’якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 121 КК України не оспорюються в касаційній скарзі.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Зокрема, взяв до уваги позитивну характеристику засудженого, щире каяття у вчиненні злочинів та активне сприяння їх розкриттю, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, урахував, що злочини вчинено в стані алкогольного сп’яніння, та призначив засудженому покарання, фактично в мінімальних межах санкцій закону. Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом’якшення призначеного засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає .

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.