Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Квасневської Н.Д.,

суддів Шибко Л.В., Сахна Р.І.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 10 травня 2011 року у м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 27 вересня 2010 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 216 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а справу провадженням закрито.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1, придбала на ринку в м. Рава-Руська у невстановленої особи горілку "Слава", яку занесла з метою реалізації у магазин "Кулінарія" ТП "Равчанка", розташованого на вул. Коновальця, 6, в м. Рава-Руська Жовківського району, Львівської області, де працювала продавцем. 3 червня 2010 року працівниками СДСБЕЗ Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області проводилася перевірка названого магазину і під час реалізації споживачам було виявлено і вилучено 90 пляшок горілки "Слава" ємністю 0,25 л, 66 пляшок ємністю 0,5 л, 2 пляшки горілки "Перлова лайт", 2 пляшки горілки "Пшенична преміум", які згідно висновку судово-хімічної експертизи не відповідає вимогам ДСТУ 4256:20003 "Горілки і горілки особливі. Технічні умови" і виготовлена не в заводських умовах (кустарним способом).

Наклеєні акцизні марки на пляшках горілки "Слава", згідно висновку судової техніко-криміналістичної експертизи, виготовлені не поліграфічним підприємством Держзнак "Україна", що здійснює виготовлення акцизних марок на алкогольні напої для ДПА.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови щодо ОСОБА_1 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. Вказує, що суд, всупереч вимог ст. 299 КК України, не впевнився, що ОСОБА_1 дійсно розуміє, що при розгляді справи в порядку обмеженого дослідження фактичних обставин справи вона буде позбавлена права оспорювати такі обставини в апеляційному порядку. Зазначає, що суд не звернув уваги, що в матеріалах справи відсутні дані про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 216 КК України, і ОСОБА_1 з цього приводу в судовому засіданні не давала ніяких пояснень. Також, прокурор звертає увагу на те, що судом зменшено обсяг обвинувачення, що пред'являлося ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 216 КК України та не мотивовано таке рішення у постанові.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається зі змісту протоколу судового засідання ОСОБА_1 пояснила суду, що купила у невідомого чоловіка горілку, на яку наклеїла акцизні марки та реалізувала в магазині, знала, що горілка не фабрична і акцизні марки підроблені.

З матеріалів справи видно, що органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалась у незаконному виготовленні, підробленні, використанні або збуті незаконно виготовлених, одержаних, чи підроблених марок акцизного збору. Однак, при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_1 не було вказано, які саме дії вона вчинила, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 216 КК України, а було лише констатовано факт вилучення в магазині алкогольних напоїв, які є підакцизним товаром, та який ОСОБА_1 незаконно придбала, зберігала з метою збуту та незаконно збувала, а також зазначено, що акцизні марки на пляшках горілки "Слава", ємкістю 0,25 л, виготовлені не поліграфічним підприємством Держзнак "Україна".

Суд погодився з кваліфікацією дій ОСОБА_1, однак, зазначив, що вона лише незаконно використала та збула підроблені марки акцизного збору, не мотивувавши свого рішення з приводу зменшення обсягу обвинувачення.

При цьому суд не звернув уваги, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 216 КК України, характеризується прямим умислом, даних про його наявність у в матеріалах кримінальної справи немає і їх не встановлено в ході судового слідства. Не зважаючи на такі обставини, суд не досліджував доказів стосовно фактичних обставин справи, визнавши це недоцільним, чим порушив вимоги ч.3 ст. 299 КПК України.

Крім того, зі змісту протоколу судового засідання видно, що суд оголосив зміст ст. 299 КПК України та роз'яснив учасникам процесу, що слід розуміти під фактичними обставинами. В той же час, суд не впевнився у добровільності та істинності їх позицій та не роз'яснив наслідки розгляду справи в порядку обмеженого дослідження доказів, зокрема, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, внаслідок чого судом були порушені процесуальні права учасників судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що за наведених обставин постанова суду не відповідає вимогам закону, а тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України у зв’язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та постановити обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст.394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 27 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.