Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула 12 травня 2011 року в судовому засіданні у м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 9 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 листопада 2010 року.

Постановою старшого слідчого прокуратури Суворовського району від 20 січня 2010 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Згідно цієї постанови ОСОБА_5 обіймаючи посаду головного лікаря КП "Міська стоматологічна лікарня № 8", як службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, на початку січня 2010 року, вимагав від лікаря стоматолога-терапевта КП "Міська стоматологічна лікарня № 8" - ОСОБА_6 хабар в розмірі 100 доларів США за можливість в подальшому займатися професійною діяльністю у вказаній поліклініці.

20 січня 2010 року близько 14 год. 50 хв., ОСОБА_5, знаходячись на своєму робочому місці – в службовому кабінеті, в поліклініці № 8, що розташована по вул. Атамана Головатого, 39 в м. Одесі, отримав від ОСОБА_6 хабар - 100 доларів США, за можливість в подальшому здійснювати ним професійну діяльність, після чого був затриманий працівниками міліції.

9 квітня 2010 року Суворовським районним судом м. Одеси за результатами розгляду скарги ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_5, постанову від 20 січня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, скасовано, а матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, повернуто в прокуратуру Суворовського району м. Одеси.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2010 року апеляцію прокурора було задоволено, а постанову суду першої інстанції від 9 квітня 2010 року про скасування постанови слідчого прокуратури Суворовського району м. Одеси про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України – скасовано.

Ухвалою Верховного суду України від 28 вересня 2010 року касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 було задоволено, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 8 листопада 2010 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 9 квітня 2010 року - без зміни.

У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор ставить питання про скасування постанови від 9 квітня 2010 року, ухвали від 8 листопада 2010 року та про залишення скарги ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 без розгляду. В обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на порушення судами вимог п. 4 ст. 236-7 КПК України, вважає, що апеляційний суд не мав права розглядати матеріали за скаргою адвоката в інтересах ОСОБА_5, оскільки досудове слідство було закінчене, а кримінальна справа щодо останнього розглядається судом. Крім того, касатор вказує на наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, висловився про наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи та про необхідність направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи за скаргою і копїї матеріалів на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень, викладених у ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зазначені вимоги закону не були дотримані судом першої інстанції.

Приводами до порушення кримінальної справи була заява ОСОБА_6 в правоохоронні органи про вимагання у нього хабара, підставами – матеріали дослідчої перевірки №060201000005, які вказують на наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Посилання суду першої інстанції на те, що заява ОСОБА_6, явка з повинною ОСОБА_5, протокол огляду місця події не були зареєстровані відповідно до діючого положення інструкції про порядок реєстрації заяв, є надуманим, оскільки, ці матеріали були зареєстровані до ЖРЗПЗ Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 20 січня 2010 року рапортом заступника начальника СДСБЕЗ МВ Жердецьким С.О.

Що стосується вказівки суду на те, що наведені в постанові про порушення кримінальної справи приводи і підстави, з урахуванням обставин зазначених у явці з повинною і поясненнях ОСОБА_5 підлягають перевірці відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 97 КПК України, то зазначене не ґрунтується на законі, оскільки вказана стаття регулює можливість перевірки заяв та повідомлень про злочин тільки до моменту порушення кримінальної справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія суддів вважає безпідставним, а висновок місцевого суду про відсутність достатніх даних, які б указували на наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України – непереконливим.

Переглядаючи рішення місцевого суду за апеляцією прокурора, апеляційний суд не звернув увагу на зазначені порушення, допущені судом першої інстанції, а тому постановлена ним ухвала, а також постанова суду першої інстанції підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, а матеріали направленню на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 2368 КПК України і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до п. 4 ст. 236-7 КПК України суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи в провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства.

Що стосується прохання прокурора залишити без розгляду скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5, то воно визнається колегією суддів безпідставним, оскільки діючий кримінально – процесуальних закон не передбачає підстав для залишення без розгляду скарг на постанову про порушення кримінальної справи з підстав закінчення досудового слідства.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 9 квітня 2010 року про скасування постанови старшого слідчого прокуратури Суворовського району м. Одеси про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 листопада 2010 року, якою постанову суду першої інстанції залишено без змін, – скасувати, а матеріали справи по скарзі в інтересах ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.