Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Крещенка А.М.,

суддів Квасневської Н.Д., Пузиревського Є.Б.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.

розглянула у судовому засіданні 17 травня 2011 року у м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого,

востаннє 22.04.2004 року за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 17 липня 2010 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, знаходячись на перехресті вул. Бабушкіна та вул. Одеської у м. Первомайську Миколаївської області на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно завдав один удар ножем в область живота ОСОБА_2, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає, що суд необґрунтовано звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не оспорюється.

Як видно із змісту вироку, обираючи покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини справи і призначив покарання у межах санкції закону, за яким його засуджеено.

В той же час, суд звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України. При цьому не врахував у повній мірі конкретних обставин даної справи, зокрема, не надано оцінку тому, що, ОСОБА_1 неодноразово був засуджений, в тому числі за умисне вбивство. Формально зазначивши у вироку обтяжуючі покарання обставини – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочину, суд їх фактично не врахував. Посилаючись у вироку на обставину, що пом’якшує покарання, – наявність на утриманні у засудженого двох неповнолітніх дітей, суд не звернув уваги, що цей факт матеріалами справи не підтверджується. Тому, рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням не можна вважати обґрунтованим.

На підставі ч. 1 ст. 398 КПК України, у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. Якщо при новому розгляді підтвердиться об’єм обвинувачення, пред’явленого засудженому раніше, то рішення про застосування ст. 75 КК України щодо нього слід вважати таким, що не відповідає вимогам кримінального закону внаслідок м’якості.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.