Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
|
головуючого
|
Міщенка С.М.,
|
|
суддів
|
Животова Г.О., Матієк Т.В.,
|
|
з участю прокурора
|
Стратюка О.М.
|
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2010 року, якою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у зв’язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, а справу провадженням закрито.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачувалася у тому, що перебуваючи на посаді голови ДВК № 6 під час проведення виборів Президента України 17 січня 2010 року, будучи матеріально-відповідальною особою розтратила бюджетні кошти у сумі 2304 грн. 60 коп. та вчинила службове підроблення.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови суду щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, посилаючись на те, що суд поза уувагою залишив той той факт, що ОСОБА_5 обвинувачувалася у вчиненні двох злочинів, які розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключає можливість її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ця скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Викладені у касаційній скарзі доводи прокурора про те, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв’язку із зміною обстановки, не дотримався вимог кримінального закону, колегія суддів вважає обгрунтованими.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. За наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України та згідно з вимогами ч. 3 ст. 7 КПК України у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, та як про це правильно зазначено у касаційній скарзі, зазначені вимоги закону судом не дотримано.
Відповідно до ст. 48 КК України, однією з умов звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки є вчинення особою злочину невеликої або середньої тяжкості вперше.
Як видно із матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася у вчиненні двох злочинів, які були розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключало можливість звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
За таких обставин судове рішення щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК України у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить з дотриманням вимог зазначеного закону постановити законне і обгрунтоване рішення у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задовольнити.
Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С У Д Д І : Міщенко С.М.,
Животов Г.О.
Матієк Т.В.