Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Марчук Н.О., Слинька С.С.,

з участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 31 травня 2011 року в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2010 року.

Постановою дільничного інспектора Березівського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 6 березня 2010 року відмовлено у порушенні кримінальної справи.

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на вказане рішення дільничного інспектора, і постановою Березівського районного суду Одеської області від 2 квітня 2010 року відмовлено у відкритті провадження за її скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2010 року постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що ухвала винесена російською мовою, яку вона не розуміє. Також зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не розглянув її заяву про відвід судді та грубо порушив її право на судовий захист, а апеляційний суд розглянув справу без її виклику в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишатися без відповіді.

Однак, як убачається із матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи за скаргою ОСОБА_1 в апеляційному порядку не дотримався усіх вимог та положень вказаного закону.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову від 06.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи, просила її скасувати, провести перевірку з дотриманням вимог закону та одночасно порушити справу за ст.ст. 125, 126, 356, 396, 384, 364, 365 КК України щодо осіб, причетних до порушення її прав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України суддя, розглянувши у судовому засіданні скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, приймає рішення про скасування такої постанови і повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або про залишення скарги без задоволення.

Інших видів процесуальних рішень при розгляді даної категорії справ кримінально-процесуальний закон не передбачає.

Суддя місцевого суду одноособово, без проведення судового засідання, 02 квітня 2010 року відмовив у відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1, посилаючись на те, що скарга аналогічного змісту вже була предметом судового розгляду, по ній прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги.

У своїй апеляції на вказану постанову місцевого суду ОСОБА_1 посилалась на те, що розгляд скарги був проведений у її відсутність, прийняте рішення не відповідає вимогам закону, оскаржувана постанова містить посилання на інше судове рішення, яке не набрало законної сили.

Проте, залишаючи апеляцію заявниці без задоволення, апеляційний суд, не перевіривши належним чином усі наведені у ній доводи, не дав в ухвалі вичерпної відповіді на них і не зазначив мотивовані підстави, з яких визнав ці доводи необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд, зробивши висновок про відповідність постанови суду першої інстанції вимогам ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 оскаржувала постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, і порядок розгляду такої скарги передбачений ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно ретельно перевірити усі доводи, викладені в апеляції, інші доводи касаційної скарги заявниці та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.