Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Животова Г.О.,

суддів – Єленіної Ж.М., Єлфімова О.В., Сахна Р.І. та Фурика Ю.П.,

на стадії допуску справи до провадження розглянула 7 червня 2011 року в м. Києві заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України з передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40012 КПК України (1001-05) підстав судових рішень у кримінальній справі.

Із заяви та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду України від 29 жовтня 2009 року залишено без зміни вирок Комсомольського районного суду м. Херсона та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України за епізодом нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілої, яке виразилось у зв’язуванні її шнуром від електричного чайника зі здавлюванням шиї тощо.

Оскільки потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я, заявник вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за ст. 187 КК України, як розбій, і просить переглянути з передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40012 КПК України (1001-05) підстав судові рішення в цій частині. При цьому ОСОБА_1 посилається на ухвалу Верховного Суду України від 13 квітня 2010 року, постановлену в справі № 5-839км10, якою визнано неправильною кваліфікацію дій іншого засудженого, - Особи_5, - за ст. 187 КК України щодо подібних суспільно-небезпечних діянь.

Окрім того, засуджений порушує питання про поновлення пропущеного ним строку на подання заяви про перегляд судових рішень, оскільки з матеріалами кримінальної справи він ознайомився "нещодавно".

Колегія суддів визнає, що в задоволенні цього клопотання та в допуску справи до провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Наявність чи відсутність підстав, з яких ОСОБА_1 просить переглянути судові рішення, визначається змістом цих рішень і не потребує додаткового вивчення справи.

Отже, причини пропуску вищезазначеного строку не є поважними.

Із заяви засудженого, з вироку суду першої інстанції та з ухвал судів апеляційної і касаційної інстанції щодо ОСОБА_1 вбачається, що факт здавлювання шиї особи, яка зазнала розбійного нападу, шнуром від електричного чайника доведений, тоді як з копії ухвали Верховного Суду України від 13 квітня 2010 року в іншій справі № 5-839км10 видно, що кваліфікація дій Особи_5 за ст. 187 КК України визнана неправильною через відсутність доказів здавлювання шиї потерпілої ременем її сумки.

Отже, суспільно небезпечні діяння в зазначених справах різні.

За відсутності подібних суспільно небезпечних діянь відсутні й передбачені п. 1 ч. 1 ст. 40012 КПК України (1001-05) підстави для допуску справи до відповідного провадження.

Керуючись ст. ст. 40011 – 40016, 40018 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення пропущеного ним строку на подання заяви про перегляд Верховним Судом України з передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40012 КПК України (1001-05) підстав судових рішень у кримінальній справі щодо заявника та в допуску цієї справи до провадження.