5-1270км11 Про умисне вбивство з корисливих мотивів із застосуванням вогнепальної зброї - 14.06.2011 Прийняття

- за п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого,

- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12

ч. 2 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дохід держави відповідно з кожного - 11 714, 05 грн. судових витрат, а також стягнути із засуджених у солідарному порядку на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське міське відділення № 6319 ВАТ "Державний ощадний банк" 30 319, 57 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначеним вироком ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано винуватими та засуджено за те, що вони скоїли ряд умисних, у тому числі й особливо тяжких злочинів за таких обставин.

23 квітня 2008 року, ОСОБА_3 із ОСОБА_4, маючи вогнепальну зброю – пістолет "Чеська збройовка", прибули на орендованому автомобілі "Деу Ланос" в м. Чернівці, та близько 23 години 50 хвилин, біля будинку АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою між собою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, вчинили із застосуванням вогнепальної зброї розбійний напад на ОСОБА_5 Проте майном не заволоділи у зв’язку з його відсутністю. Крім того, під час нападу

ОСОБА_3, долаючи опір потерпілого, з метою вбивства, здійснив у ОСОБА_5 з вказаного пістолету п’ять пострілів, заподіявши тяжкі, небезпечні для життя тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці події.

26 квітня 2008 року. вони ж, за попередньою змовою між собою, маючи при собі пістолет "Чеська збройовка", на автомобілі "Деу Ланос" прибули в м. Львів, де близько 10 години 20 хвилин біля будинку АДРЕСА_2 вчинили із застосуванням зброї напад на філію ВАТ "Ощадбанку" - Львівське відділення № 6319/03 та осіб, які в ньому перебували, заволодівши коштами банку на загальну суму 21 917 грн. 64 коп. Також в ході розбійного нападу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 умисно вбили завідуючу відділення ОСОБА_6 та вчинили замах на умисне вбивство касира ОСОБА_7, не довівши свій умисел на позбавлення останньої життя до кінця, оскільки спрацювала сигналізація та потерпілій своєчасно була надана медична допомога.

13 травня 2008 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, маючи при собі зазначений пістолет, прибули на орендованому автомобілі "ВАЗ 2114" в м. Чернівці до буд. № 101 по

вул. Червоноармійській, де близько 11 години 55 хвилин скоїли із застосуванням вогнепальної зброї розбійний напад на філію ЗАТ "ПриватБанк" та співробітницю цієї установі. Однак майном не заволоділи, оскільки були вимушені втекти. Тоді ж в ході нападу ОСОБА_3 вчинив замах на умисне вбивство касира ОСОБА_8, не довівши свій умисел на позбавлення її життя до кінця у зв’язку з тим, що спрацювала сигналізація й він був вимушений втекти, та потерпілій було вчасно надано медичну допомогу.

Крім того, в період 14-16 квітня 2008 року, ОСОБА_3 із

ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу, з метою вчинення злочинів, придбали у невстановлених слідством осіб вогнепальну зброю – пістолет "Чеська збройовка" модель 83 калібру 7,65 мм з глушником, двома магазинами, які є частинами механізму до вказаного пістолету, та бойовими набоями до нього калібру 7, 65 мм у кількості 12 штук. Також ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу прибав 47 патронів калібру 5,6 мм, які переніс до місця свого проживання – квартири АДРЕСА_3, й незаконно зберігав до часу їх вилучення 30 травня 2009 року співробітниками міліції. ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу придбав 11 патронів калібру 7,65 мм до пістолета "Браунінг" та

16 патронів до пістолета "Макарова", які незаконно переніс і зберігав за місцем свого проживання – будинок АДРЕСА_4, до часу вилучення цих бойових припасів 30 травня 2008 року співробітниками міліції.

У касаційній скарзі Генеральний прокурор України, який затвердив обвинувальний висновок, порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м’якості. За твердженням прокурора, судом усупереч вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання належно не враховано те, що засудженими скоєно ряд злочинів, у тому числі особливо тяжкі, та їх наслідки, серед яких є незворотні, а також залишено поза увагою конкретні обставини справи, суспільну небезпечність попередньо узгоджених й заздалегідь спланованих винних дій, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї відносно декількох осіб. Тому вважає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обрано несправедливе внаслідок надмірної м’якості покарання, яке недостатнє для їх виправлення й попередження нових злочинів. У доповненнях до касаційної скарги прокурор вказує й на порушення апеляційним судом вимог ст. 334 КПК України, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України також є підставою для скасування постановленого вироку.

На касаційну скаргу засуджений ОСОБА_4 подав заперечення, в яких він, не погоджуючись з доводами прокурора, твердить про законність і справедливість постановленого щодо нього вироку апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги та доповнень до неї, пояснення представника цивільного позивача про обґрунтованість заявлених касаційних вимог і незаконність вироку суду перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі з доповненнями, поданих на касаційну скаргу запереченнях, колегія суддів уважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу ст. 323 КПК вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до положень ст. 334 КПК України, роз’яснень, викладених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" № 5 від 29 червня 1990 року (v0005700-90) , мотивувальна частина вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із обов’язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків конкретного злочину, форми вини. Якщо підсудний визнається винним у замаху на вчинення злочину, необхідно зазначити причини, з яких злочин не доведено до кінця. У цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочину.

Ці вимоги закону апеляційним судом не дотримано, наведені роз’яснення найвищої судової інстанції не враховано.

Так, визнавши ОСОБА_3 і ОСОБА_4 винними у розбійних нападах на ОСОБА_5, філії "Ощадбанку" та "ПриватБанку" й співробітників цих установ, умисному вбивстві завідуючої відділення банку ОСОБА_6, замаху на вбивство касира ОСОБА_7, вчинених у співучасті, а ОСОБА_3 окрім того в умисному вбивстві ОСОБА_5 й замаху на вбивство касира ОСОБА_8, суд у мотивувальній частині вироку не виклав обставини скоєння цих злочинів з огляду на обсяг пред’явленого і визнаного доведеним обвинувачення, не конкретизував дії та роль кожного із засуджених, не зазначив дані щодо характеру всіх заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень, способу і мотивів убивства ОСОБА_6, причини смерті останньої; не відображено у вироку й спосіб і мотиви замаху на вбивство ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та наслідків цих винних дій.

Таким чином суд допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, що тягне за собою скасування постановленого вироку.

Згідно із ст. 398 КПК України невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування вироку.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених

ст. 65 КК України, суд при обранні конкретного виду та розміру покарання, дотримуючись принципу індивідуалізації покарання, з-поміж іншого, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на покарання. Визначаючи ступінь тяжкості, суд має з’ясувати до якої категорії тяжкості злочинів відноситься інкриміноване діяння, проаналізувати, оцінити та врахувати конкретні обставини скоєння злочину: характер й обсяг злочинних дій, кількість осіб, задіяних у злочині, роль і ступінь участі кожного з них у настанні злочинного результату, причини, які спонукали до злочину та їх суспільну оцінку, обстановку, за якої вчинено діяння, та його наслідки, поведінку після злочину.

У даній справі суд визначив засудженим покарання, яке в аспекті зазначених вимог кримінального закону не можна в повній мірі визнати справедливим, необхідним й достатнім.

Зокрема, дійшовши висновку про винність ОСОБА_3 в умисному вбивстві двох осіб, замаху на умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_4 – в умисному вбивстві, замаху на умисне вбивство, а також кожного у трьох розбійних нападах щодо чотирьох осіб й за кількох обтяжуючих обставинах, незаконному поводженні зі зброєю та бойовими припасами, суд фактично, як про це правильно йдеться у касаційній скарзі, не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, залишив поза увагою характер й обсяг злочинних дій, які у переважній більшості вчиненні у співучасті, заздалегідь були сплановані, скоєні із застосування вогнепальної зброї, потягли у тому числі незворотні наслідки, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпечність. Крім того, поза увагою суду залишено суб’єктивне ставлення ОСОБА_3 і

ОСОБА_4 до інкримінованих діянь, спосіб життя засуджених та інші дані щодо їх осіб, які згідно з матеріалами справи були працездатними, проте суспільно корисною працею не займались, ОСОБА_3 за місцем реєстрації тривалий час не проживав, останньому притаманне легковажне ставлення до життєвих подій із порушенням етичних норм та здатності до каяття. Разом із тим, обставин, які пом’якшують покарання судом не встановлено.

Наведене свідчить, що апеляційним судом при визначенні покарання вимоги ст.ст. 50, 65 КК України належним чином не виконано. Водночас все це дає підстави вважати, що призначене ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покарання не відповідає їх особам і ступеню тяжкості злочинів.

З огляду на викладене вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить повно й всебічно дослідити всі обставини справи, в тому числі й ті, які можуть вплинути на вид і розмір покарання, дати всьому належну оцінку та постановити рішення з дотриманням вимог ст. 334 КПК України, ураховуючи також, що в разі підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, яке судом було визнано доведеним і тих самих даних про особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4, призначене їм покарання є явно несправедливим внаслідок м’якості.