Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа підприємець ОСОБА_8, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування припису, -

У січні 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (далі - позивачі) звернулися в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - відповідач), треті особи - фізична особа підприємець ОСОБА_8, ОСОБА_4, в якому просили визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 20 липня 2012 року № 115м "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ( про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт)".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 20 липня 2012 року №115м.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, третя особа - ОСОБА_4 просить скасувати вищезазначене судове рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не зявилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 травня 2012 року позивачами подано до інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЛВ06212072621 щодо реконструкції індивідуального житлового будинку з прибудовою в будинку АДРЕСА_1, загальна площа - 258,7 кв.м., в якому вказана така інформація: замовник ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5; загальна площа - 258,7 кв.м.; проект розробив ФОП ОСОБА_8; проект затверджено замовниками 4 травня 2012 року; код об'єкта згідно з ДК 018-2000-1110,3; категорія складності-2; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, виданий управлінням Держкомзему у м. Львові 30 березня 2012 року, загальна площа ділянки 0,0368 га.

20 липня 2012 року головним державним інспектором Інспекції ДАБК у Львівській області Кравець О. видано припис № 115м, яким зобов'язано позивачів не проводити будівельні роботи в осях "А"-"Д" до узгодження питання щодо закладання віконного отвору в сусідньому будинку на АДРЕСА_1 відповідно до вимог проекту . Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин першо-четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (553-2011-п) затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Згідно із пунктами 5-7 Порядку № 553 (553-2011-п) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 (553-2011-п) посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16 - 19 Порядку № 553 (553-2011-п) передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 (553-2011-п) якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державного інспектора щодо усунення виявлених порушень законодавства. У приписі можуть бути зазначені лише ті порушення, які були виявлені і встановлені під час перевірок, результати яких оформлені належним чином (зафіксовані в акті та протоколі).

Дотримання встановленої законом процедури проведення перевірки та фіксування її наслідків є однією з гарантій дотримання прав всіх учасників правовідносин та об'єктивності встановлення фактичних обставин.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не надав суду доказів складання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області у встановленому порядку акту перевірки.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідачем не дотримано процедуру проведення перевірки, зокрема з повідомленням забудовників, проведення її у їх присутності, забезпечення права надати пояснення, складання акту, ознайомлення з актом або надіслання такого.

Також відповідачем не надано доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з мотивувальної частини припису, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 у 2012 році розпочали реконструкцію будинку з прибудовою на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11 травня 2012 року та затвердженої замовником проектної документації від 4 травня 2012 року. Проектом передбачено проведення будівельних робіт в осях "А"-"Д" після узгодження питання про закладання віконного отвору в сусідньому будинку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у наданому позивачами проекті реконструкції житлового будинку з прибудовою по АДРЕСА_1 відсутня умова виконання будівельних робіт - узгодження питання про закладання віконного отвору в сусідньому будинку (копія цього проекту наявна в матеріалах справи.

Проект реконструкції не затверджений у встановленому порядку і тому відсутні підстави для виконання позивачами будівельних робіт.

Проте, як встановлено судом, у мотивувальній частині припису про це не зазначено.

Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 12 жовтня 2012 року № 7/13-6-5673, згідно якого проведеними перевірками встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 не отримано вихідних даних на проектування, на підставі яких повинен розроблятися робочий проект, або будівельний паспорт забудови земельної ділянки і тому винесено припис від 7 серпня 2012 року про негайне зупинення будівельних робіт до моменту наявності затвердженої проектної документації для будівництва, розробленої відповідно до вихідних даних на проектування у встановленому порядку.

Зазначені факти не узгоджуються із зазначеними в оскарженому приписі відомостями.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку проте, що відповідач не довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не скасовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.