5-1542км11 Про незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах - 14.06.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 14 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 28 грудня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 28 грудня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він у вересні 2009 року в с. Нова Збур’ївка Голопристанського району Херсонської області за місцем свого проживання незаконно придбав рослину роду коноплі, зірвав з неї листя і верхівки, з яких виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, в особливо великих розмірах, загальною масою 2842,83 гр., який зберігав за місцем свого мешкання з метою збуту.

У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування вироку та ухвали у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд в порушення ст. 323 КПК України не взяв до уваги показання засудженого під час судового слідства, а послався на показання, дані ним на досудовому слідстві, при цьому у відповідності до вимог ст.ст. 73, 74 КПК України не перевірив їх. Крім того, вважає, що доказів наявності у ОСОБА_2 мети збуту наркотичного засобу в матеріалах справи немає, а тому дії засудженого повинні кваліфікуватися за ч. 3 ст. 309 КК України. У зв’язку з цим просить також пом’якшити ОСОБА_2 призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримання поданої скарги, заперечення прокурора проти скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 307 КК України ґрунтуються на достатніх і допустимих доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні, і яким судом надана належна оцінка.

Зокрема, вони підтверджуються даними, що містяться у протоколі огляду місця події, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, висновками судово-хімічних експертиз.

Крім того, сам засуджений ОСОБА_2 на досудовому слідстві визнавав, що на прохання особи на ім’я ОСОБА_10 він незаконно посіяв, виростив коноплю, листя та верхівки якої висушив та подрібнив, після чого став незаконно зберігати її до приїзду вказаної вище особи, чекаючи винагороди за свою роботу.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 визнав частково свою вину, пославшись на те, що зберігав 2 кг. 800 гр. наркотичного засобу без мети збуту, для власного вживання. Однак при цьому на досудовому слідстві ОСОБА_2 стверджував, що ніколи раніше не вживав наркотичних засобів, зазначивши про те, що взагалі не палить.

Показанням ОСОБА_2 суд дав належну оцінку і обґрунтовано визнав достовірними та допустимими його первинні показання, дані на досудовому слідстві, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими по справі доказами.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про його особу, тяжкість скоєного, обставини, які впливають на призначення покарання.

Вважати призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, колегія суддів підстав не знаходить.

З огляду на викладене, доводи захисника про неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є безпідставними.

Розглядаючи справу зокрема за апеляцією засудженого на вирок щодо нього, апеляційний суд перевірив викладені у ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги захисника, у тому числі і щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, і визнав їх безпідставними з наведенням у своїй ухвалі докладних мотивів такого висновку, з яким погоджується і колегія суддів.

Разом з тим, в порядку ст. 395 КПК України колегія суддів звертає увагу на те, що, виходячи із вимог ст. 324 КПК України та 86 КВК України (1129-15) , при постановленні вироку суд не повинен вирішувати питання у кримінально-виконавчій установі якого типу чи виду належить відбувати покарання засудженому до позбавлення волі, оскільки вирішення цих питань відноситься до компетенції Державної пенітенціарної служби України.

У даній справі суд не дотримав зазначених положень закону і, вказавши у вироку, що призначене покарання ОСОБА_2 має відбувати у кримінально-виконавчій установі закритого типу, прийняв рішення, яке не входить до повноважень суду.

У зв’язку із цим рішення про тип виправної установи підлягають виключенню із судових рішень.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити: з резолютивної частини вироку та мотивувальної частини ухвали виключити рішення про відбування ОСОБА_2 призначеного покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.