Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ в складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні 16 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2011 року.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2010 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого

за ч. 5 ст. 191 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч. 4 ст. 191 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки;

за ч. 2 ст. 200 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Судом вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Справа № 5-1684км11 Категорія: ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191,

Головуючий в суді першої інстанції: Кибич І.А. ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358 КК України

Доповідач в апеляційній інстанції: Семенюк К.М.

Доповідач в касаційній інстанції: Крижановський В.Я.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, працюючи провідним спеціалістом по роздрібному обслуговуванню фізичних осіб Вижницького відділення ЧФ "Приватбанк", а в подальшому там же старшим фінансовим консультантом по обслуговуванню індивідуальних клієнтів Gold-клубу, в період часу з липня 2007 року по травень 2009 року, вчинив привласнення коштів ЧФ "Приватбанку", повторно, у великих та особливо великих розмірах на загальну суму 383856,61 грн., незаконні дії з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків повторно та підроблення документів повторно.

Так, ОСОБА_1 привласнив кошти ЧФ "Приватбанку" за допомогою комп’ютерних програм, в яких формував видаткові документи на переказ коштів, використовуючи платіжні доручення, до яких вносив завідомо неправдиві відомості, будучи матеріально відповідальною особою отримуючи кошти від клієнтів банку не вносив їх на рахунки банку, привласнюючи таким чином.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2011 року вирок суду першої інстанції змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_1 зі ст.ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 200 ч. 2 КК України на ч. 4 ст. 190 КК України і призначено покарання за цією частиною статті у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. За ч. 2 ст. 358 КК України залишено призначене покарання судом першої інстанції у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме щодо перекваліфікації дій засудженого, та призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органом досудового слідства дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358 КК України.

З такою кваліфікацією погодився і суд першої інстанції.

Натомість, апеляційний суд, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 зі ст.ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 200 ч. 2 КК України на ч. 4 ст. 190 КК України, не дав належну оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, вдався до викладення власних міркувань, що ОСОБА_1 не є службовою особою та не був матеріально відповідальним.

Дані висновки апеляційного суду не є належно мотивовані, зроблені без всебічного аналізу наявних у справі доказів і тому на думку колегії суддів є передчасними.

У зв’язку з цим, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справу необхідно направити на новий апеляційний розгляд. Під час цього розгляду апеляційному суду слід прийняти законне та обґрунтоване рішення з використанням в ухвалі аналізу законів та мотивів його прийняття, звернувши у тому числі увагу й на інші доводи, що викладені у касаційній скарзі прокурора.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.