Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 23 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постановлені щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Овідіопільського районного суду Одеської області від 23 липня 2010 року

ОСОБА_5,

1988 року народження, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,

та

ОСОБА_6,

1988 року народження, судимого 14.11.2008 року за

ст.ст. 286 ч. 2, 185 ч.3, 304 КК України на 2 роки

6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

звільненого умовно-достроково на 8 місяців 24 дні,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2010 року вирок змінено, перекваліфіковано дії засуджених з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України з призначенням покарання: ОСОБА_5 5 років позбавлення волі, ОСОБА_6 5 років 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України - 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнано винними у тому, що вони 7 листопада 2009 року за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я неповнолітнього ОСОБА_7, завдали йому численні удари руками та ногами по голові та тулубу та відкрито заволоділи майном потерпілого вартістю 2 630 грн.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону. Зазначає, що дії засуджених слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою погроза застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого. Просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи убачається, що вчинення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючою ознакою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, не знайшло підтвердження у судовому засіданні.

Так, згідно з даними висновку судово-медичної експертизи на момент огляду 18 листопада 2009 року будь-яких явних тілесних ушкоджень та їх слідів у ОСОБА_7 не виявлено (а.с. 40).

Відповідно до вимог ст. 275 КК України розгляд справи провадиться тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

За поясненнями потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 погрожували йому вбивством. Разом із тим, обвинувачення у вчиненні розбою із погрозами про застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, їм не пред’являлось.

Тому висновок апеляційного суду про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України є обґрунтованим.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Отже, підстав для скасування або зміни судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

вирок Овідіопільського районного суду Одеської області від 23 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.