Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
з участю прокурора Підвербної Г.Я.
розглянула в судовому засіданні 12 липня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2011 року.
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 6 грудня 2010 року засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого що не мав судимості,
- за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3807 гривень 49 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 25000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 5000 гривень витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Ухвалою Апеляційного Суду Сумської області від 17 лютого 2011 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми в частині стягнення із засудженого на користь потерпілої 5000 грн. витрат, пов’язаних з оплатою праці адвоката, скасовано, та справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 6 травня 2010 року близько 13 годин, керуючи автомобілем ВАЗ - 2107 д/н НОМЕР_1 та рухаючись по проспекту Курський в м. Суми, перед початком зміни руху, під час виконання повороту ліворуч на вулицю Ковпака, знехтував мірами безпеки руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі моторолеру "GЕЕLY - JL 50QT-20 " під керуванням потерпілої ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів, чим порушив 10.1; 16.13; 1.3 і 1.5 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) . В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну постановлених щодо нього рішень в частині цивільного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції безпідставно не залучено до участі у справі страхову компанію, з якою у нього укладено поліс цивільної відповідальності та на порушення вимог закону стягнута на користь потерпілої матеріальна та моральна шкода тільки з нього. Крім того, засуджений вказує на порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки апеляційний суд належним чином не розглянув його апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як убачається зі справи, ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком суду у частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилався на те, що суд першої інстанції при вирішення питання про стягнення на користь потерпілої заподіяної шкоди безпідставно не залучив у якості співвідповідача страхову компанію, з якою у нього укладено поліс цивільної відповідальності, невмотивовано стягнув витрати на оплату послуг адвоката, та не врахував його майновий стан.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України апеляційний суд повинен був ретельно вивчити й проаналізувати наведені у апеляційній скарзі доводи з урахуванням наявних у справі доказів, із тим, щоб жоден із них не залишився без відповіді в ухвалі. Крім того, задовольняючи частково апеляційну скаргу засудженого, в ухвалі необхідно було навести обґрунтовані міркування, якими спростовуються викладені в апеляції доводи, і послатись на відповідні докази.
Проте, задовольняючи апеляційну скаргу тільки в частині скасування рішення про стягнення на користь потерпілої витрат на оплату послуг адвоката, апеляційний суд не зазначив в ухвалі всі доводи засудженого, не навів переконливих мотивів, на підставі яких визнав їх необґрунтованими, й обмежився лише формулюванням загального змісту щодо правильності рішення суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги засудженого про те, що ухвала апеляційного суду не може бути законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим її слід скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен ретельно перевірити доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 й прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 17 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути на новий апеляційний розгляд.
С у д д і : Шилова Т.С. Сахно Р.І. Шибко Л.В.