Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

з участю прокурора Міщенко Т.М.

розглянула в судовому засіданні 12 липня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не мав судимості

за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року апеляції засудженого та його захисника задоволені частково, вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року змінено та пом’якшено ОСОБА_1 призначене покарання за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним скоєні злочину за таких обставин.

20 травня 2010 року, приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, маючи умисел на незаконне придбання психотропної речовини метамфетаміну у великих розмірах, зустрівся з невстановленою органом досудового слідства особою, з яким домовився про придбання вищевказаної психотропної речовини та передав їй в рахунок оплати гроші в сумі 5000 грн.

Наступного дня приблизно о 18.00 годині ОСОБА_1 за місцем свого проживання отримав від невстановленої слідством особи 10 пакетиків психотропної речовини метамфетаміну, тим самим придбавши її, без мети збуту у великих розмірах. Після цього ОСОБА_1, використовуючи електронні ваги, шляхом зважування розфасував раніше придбану психотропну речовину у великих розмірах в поліетиленові пакетики та згортки з фольги для зручності її вживання та почав її незаконно зберігати за місцем свого проживання.

27 травня 2010 року приблизно о 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 був затриманий, а психотропна речовина метамфетамін загальною масою 2,38 г. виявлена та вилучена працівниками міліції.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості, та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд дійшов неправильного висновку про можливість застосування до засудженого ст. 69-1 КК України. Крім того, прокурор посилається на безпідставне врахування при пом’якшенні засудженому покарання сімейних обставин, які виникли за час провадження справи, а саме смерті батька та вжиття заходів по відшкодуванню судових витрат.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, щодо неправильного застосування положень ст. 69-1 КК України та невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та особі засудженого є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом’якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу (2341-14) .

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини його вчинення та дані про особу засудженого, а саме, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, злочином не спричинено збитків, визнав вину у скоєному злочині, Обставиною, що пом’якшує покарання, судом обґрунтовано визнано щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, апеляційний суд прийшов обгрунтованого висновку про незастосування судом першої інстанції положень ст. 69-1 КК України.

З урахуванням сукупності наведених даних, відсутності обставин, що обтяжують покарання, даних про його особу, а також сімейних обставин засудженого та вжиття заходів по відшкодуванню судових витрат, апеляційний суд обгрунтовано частково задовольнив апеляційні скарги засудженого та його захисника та пом’якшив засудженому покарання до 3 років позбавлення волі, визнавши його необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.