Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 2 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 7 грудня 2010 року щодо ОСОБА_6,

Вказаним вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 призначене остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вирок відносно яких в касаційному порядку не оскаржується.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області 7 грудня 2010 року вирок щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінено: виключено з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – "попередня змова".

В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Приблизно о 01 годині 23 жовтня 2007 року неповнолітній ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку № 9 по пр-ту Ворошилова в м. Каховка Херсонської області, відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_9, який також перебував в стані алкогольного сп’яніння, електронну картку "Приват-Банку" вартістю 4 гривні з грошима в сумі 400 гривень, які знаходились на рахунку, а також чоловічий пояс вартістю 40 гривень та чохол до мобільного телефону вартістю 40 гривень, завдавши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 484 гривні.

Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_6 стали завдавати ОСОБА_9 удари руками і ногами в область голови та різних частин тіла, що призвело до заподіяння останньому численних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_6, порушує питання про зміну судових рішень відносно нього та звільнення від відбування покарання на підставі ст.ст. 75, 104 КК України. Зазначає, що неповнолітній ОСОБА_6 вчинив злочин під впливом дорослих засуджених, при цьому його роль була другорядною. Просить врахувати, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю розкаявся у вчиненні злочину, відшкодував потерпілим шкоду, за час досудового та судового слідства закінчив навчання та здобув професію.

Захисник ОСОБА_10 та засуджений ОСОБА_6 також подавали касаційні скарги на судові рішення щодо останнього, але відкликали їх до початку судового розгляду справи в касаційній інстанції на підставі ст. 390 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено та кваліфікація його дій у касаційній скарзі захисника не оскаржуються.

Твердження захисника про те, що призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії тяжких, дані про особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має позитивну характеристику, наявність обставин, що пом’якшують покарання – з’явлення із зізнанням, щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування збитків, та наявність обставини, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України. Також, суд правильно призначив ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 законним і обґрунтованим.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 2 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 7 грудня 2010 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 – без задоволення.