Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення одноразової грошової допомоги

за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року,

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги; стягнути з Державної податкової адміністрації України на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 37 719 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Державної податкової адміністрації України щодо неприйняття належних заходів з виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Стягнуто з Державної податкової адміністрації України на користь позивача 37 719 грн одноразової грошової допомоги. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині стягнення коштів з Державної податкової адміністрації України на користь позивача та ухвалено зобов'язати Державну податкову адміністрацію України перерахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" від 12 травня 2007 року № 707 (707-2007-п) .

У касаційній скарзі Державна податкова адміністрація в Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги, відповідач наводить ті обставини, що постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції" від 12 травня 2007 року № 707 (707-2007-п) (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 386 (386-2009-п) ) не врегульовано питання фінансування витрат на виплату грошової допомоги, тому кошти на здійснення видатків з виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції органів державної податкової служби заплановані не були; Державна податкова адміністрація України не є органом, який проводить виплату такої допомоги, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (707-2007-п) передбачено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що наказом Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2008 року № 921-о ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Чернігівській області за пунктом 65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції, яка є спеціальним підрозділом по боротьбі з податковими правопорушеннями у складі органів податкової служби, визначені розділом V Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Відповідно до статті 26 цього Закону держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченого статтями 20- 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України від 3 листопада 2006 року № 328-V (328-16) , що набрав чинності з 1 січня 2007 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (707-2007-п) затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (далі - Порядок) та установлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ, а також покладено обов'язок на Міністерство внутрішніх справ завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 1 Порядку передбачено,що одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до положень Порядку розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності залежить від умов, внаслідок яких виникло захворювання або стався нещасний випадок, а саме: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, або у період проходження служби.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за висновками Чернігівської травматологічної міжрайонної медико-соціальної експертної комісії позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, ступінь втрати професійної працездатності становить 50 відсотків.

Відповідач у доводах касаційної скарги зазначає, що оскільки відповідно до положень Порядку встановлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ, то законних підстав для виплати таких коштів за рахунок Державної податкової адміністрації України немає.

Проте з такими доводами відповідача погодитись не можна.

Поширення статтею 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей гарантій соціального і правового захисту, передбаченого статтями 20- 23 Закону України "Про міліцію" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (707-2007-п) означає, що особи начальницького складу податкової міліції користуються такими правами та гарантіями, що і особи начальницького складу органів внутрішніх справ. Проте поширення зазначених гарантій не означає, що фінансування осіб начальницького складу податкової міліції повинно здійснюватись за рахунок коштів, що виділяються на забезпечення діяльності та утримання Міністерства внутрішніх справ України.

Кошти на утримання Міністерства внутрішніх справ України та кошти на утримання органів податкової міліції Державної податкової адміністрації України передбачались у Державному бюджеті України на відповідні роки окремо, а тому жодних підстав для виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника податкової міліції за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства внутрішніх справ України немає.

Доводи відповідача у касаційній скарзі про відсутність коштів на виплату позивачу грошової допомоги також не можуть бути підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суди прийшли до обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року та змінену постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.