2а-628/12/0970 Про визнання незаконним рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 14.07.2015 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Громадської організації Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі № 2а-628/12/0970 за позовом Прокуратури м. Івано- Франківська до Івано-Франківської міської ради, треті особи - Івано-Франківська автомобільна школа ТСО України, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення,-

В лютому 2012 року заступник прокурора міста Івано-Франківська звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним пункт 8 рішення Івано-Франківської міської ради № 503-17 від 08 грудня 2011 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_5 загальною площею 0,3402 га (в тому числі 0,3293 га за рахунок земельної ділянки Івано-Франківської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України (далі - Івано - Франківська автомобільна школа ТСОУ) 0,1009 га за рахунок земель міської ради) на АДРЕСА_1, з передачею її в оренду терміном на 5 років, для влаштування паркінгу автомобілів для обслуговування готельно-відпочинкового комплексу (п.1.52 рішення 33 сесії Івано-Франківської міської ради 4 демократичного скликання від 14.02.2006 р. щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки).

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний пункт 8 рішення Івано-Франківської міської ради № 503-17 від 08 грудня 2011 року суперечить вимогам ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було застосовано процедури земельних торгів (аукціонів) під час надання земельної ділянки в оренду за проектом землеустрою щодо її відведення приватному підприємцю ОСОБА_5 При цьому позивач наполягав на тому, що відсутні будь-які правові підстави для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 з передачею її в оренду приватному підприємцю ОСОБА_5 для влаштування паркінгу автомобілів для обслуговування готельно-відпочинкового комплексу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Громадська організація Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

У запереченнях на касаційну скаргу третя особа по справі - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 08 грудня 2011року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення № 503-17 від 8 грудня 2011 року, згідно п.8 якого вирішено вилучити, за згодою, частину земельної ділянки площею 0,3293 га. на АДРЕСА_1 у автомобільної школи ТСОУ; зобов'язано Івано-Франківську автомобільну школу ТСОУ внести зміни в державний акт на право постійного користування землею від 15 квітня 1998 року, реєстраційний № 253; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_5 загальною площею 0,3402 га (в тому числі 0,3293 га за рахунок земельної ділянки Івано-Франківської автомобільної школи ТСОУ, 0,0109 га за рахунок земель міської ради) за зазначеною вище адресою з передачею її в оренду, терміном на 5 років, для влаштування паркінгу автомобілів з метою обслуговування готельно-відпочинкового комплексу (п.1.52 рішення 33 сесії Івано-Франківської міської ради 4 демократичного скликання від 14 лютого 2006 року щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки); зобов'язано підприємця ОСОБА_5 укласти договір оренди землі.

Розпорядженням міського голови № 698-р від 12 грудня 2011 року зупинено п.8 рішення Івано-Франківської міської ради від 08 грудня 2011р. "Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради".

Рішенням Івано-Франківської міської ради № 518-17/1 від 23 грудня 2011 року "Про розгляд розпорядження міського голови від 12 грудня 2011року № 698-р "Про зупинення дії п.8 рішення ХVII сесії Івано-Франківської міської ради від 08 грудня 2011 року "Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради" вирішено відхилити вищевказане розпорядження міського голови № 698-р від 12 грудня 2011 року та підтверджено п.8 рішення ХVII сесії Івано-Франківської міської ради від 08 грудня 2011 року "Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради" (а.с.11).

17 січня 2012 року заступником прокурора м.Івано-Франківська винесено протест № 65-225 вих.-11 на п.8 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 08 грудня 2011 року № 503-17, відповідно до якого прокурор вимагав скасувати рішення міської ради про вилучення частини земельної ділянки площею 0,3293 га за вищевказаної адреси у автомобільної школи ТСОУ та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СПД ОСОБА_5 з передачею в її в оренду терміном на 5 років для влаштування паркінгу автомобілів з метою обслуговування готельно-відпочинкового комплексу, як таке, що суперечить вимогам законодавства.

Після розгляду вказаного протесту, 13 січня 2012 року головою Івано-Франківської міської ради надана відповідь про розгляд протесту на сесії ради, однак в запропонованій редакції рішення про задоволення протесту за результатами обговорення та голосування не набрало достатньої кількості голосів, у зв'язку з чим не було прийнятим.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходв з того, оскаржкуване рішення Івано-Франківської міської ради № 503-17 від 08 грудня 2011 року прийнято відповідачем з дотриманням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та положень Земельного кодексу України (2768-14) , а тому правові підстави для задоволення протесту прокурора та скасування вказаного рішення відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Частиною 1 статті 211 КАС України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В постанові Верховного Суду України від 26.03.2013 року у справі № 21-438а12 також зазначено, що відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 КАС України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 6) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, Громадська організація Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" зазначає, що 22.11.2005 року звернулася до Івано-Франківсьої міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначеній організації земельної ділянки загальною площею 0,3402 га на АДРЕСА_1 та надання її в оренду терміном на 10 років для будівництва "Будинку рибака" з метою здійснення діяльності щодо пропаганди та популяризації спортивного рибальства серед населення.

Оскільки у встановлені частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" строки ними не було отримано письмової відповіді, вони неодноразово зверталися до міської ради з усними запитами з метою дізнатися стан розгляду заяви від 22.11.2005 року. Однак, численні усні звернення не дали жодних результатів.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, згідно зі статтею 13 КАС забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи посилання скаржника на неодноразові звернення до Івано-Франківської міської ради з запитами щодо стану розгляду заяви від 22.11.2005 року, судом касаційної інстанції з урахуванням вимог діючого законодавства щодо право на касаційне оскарження, судовий захист з приводу порушення, обмеження чи невизнання прав та законних інтересів та з метою не створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за позовом прокуратури м. Івано - Франківська до Івано-Франківської міської ради, треті особи - Івано-Франківська автомобільна школа ТСО України, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях вирішуються питання в сфері регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Статтею 123 Земельного Кодексу України передбачено,зокрема, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Громадська організація ІваноФранківського рибальського клубу "Тандем" звертає увагу на порушення своїх прав та інтересів щодо відсутності належного реагування з боку Івано-Франківської міської ради при розгляді заяви від 22.11.2005 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначеній і організації земельної ділянки та ухвалення, на думку скаржника, незаконного міською радою пункту 8 сесії Івано-Франківської міської ради від 08.12.2011 року № 503-17 про затвердження проекту землеустрою, вилучення земельної ділянки та надання її в оренду на 5 років ОСОБА_5

Водночас, колегія суддів зазначає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

Також, колегія суддів зазначає, що з аналізу норм КАС України (2747-15) , день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів), тобто, неможливість незнання особи, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Встановлено, що скаржником до суду касаційної інстанції надано ксерокопію звернення на адресу Івано-Франківської міської ради від 22 листопада 2005 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (том 2, а.с.18). Наступне звернення Громадської організації Івано - Франківський клуб "Тандем" щодо невирішення його заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою датовано 30 січня 2015 року (том 2 а.с.19).

Таким чином, враховуючи зазначені вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та положення Земельного Кодексу України (2768-14) , скаржник знав про порушення своїх прав ще з 2005 року, оскільки в касаційні скарзі звертає увагу на відсутність протягом 2005-2015 років з боку міської ради письмових відповідей, рішень щодо розгляду його заяви.

Крім того, скаржник, враховуючи відсутність відповідних дій органу місцевого самоврядування, не мав перешкод для того, щоб дізнатися про прийняття відповідного рішення ради або про відсутність такого рішення та причини відповідного реагування з боку органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

По справі вбачається, скаржник правом на оскарження бездіяльності міської ради у встановлений зазначеною нормою КАС України (2747-15) строк не скористався.

При цьому, Громадська організація Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" в касаційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 року у справі № 126561/12/9104, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову прокурора міста Івано-Франківська та визнання незаконним пункту 8 рішення Івано-Франківської міської ради № 503-17 від 08.12.2011 року.

Зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій встановлено, що рішення Івано-Франківської міської ради № 503-17 від 08.12.2011 року (оскаржуваним пунктом 8 якого вирішено вилучити, за згодою, частину земельної ділянки площею 0,3293 га. на АДРЕСА_1 у автомобільної школи ТСО України; зобов'язано Івано-Франківську автомобільну школу ТСО України внести зміни в державний акт на право постійного користування землею від 15.04.1998 р., реєстраційний № 253; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_5 загальною площею 0,3402 га (в тому числі 0,3293 га за рахунок земельної ділянки Івано-Франківської автомобільної школи ТСО України, 0,0109 га за рахунок земель міської ради) на вказану адресу з передачею її в оренду, терміном на 5 років, для влаштування паркінгу автомобілів з метою обслуговування готельно-відпочинкового комплексу (п.1.52 рішення 33 сесії Івано-Франківської міської ради 4 демократичного скликання від 14.02.2006 р. щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки) прийнято відповідно з дотриманням чинного законодавства.

По справі також вбачається, що це рішення набуло своєї реалізації шляхом укладення договору оренди земельної ділянки між приватним підприємцем ОСОБА_5 та Івано-Франківською міською радою розміром 0,3402 га по АДРЕСА_1.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що міська рада, як суб'єкт владних повноважень, не приймала жодних рішень відносно скаржника та своїми діями не обмежувало права Громадської організації Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" щодо можливості прийняти участь у отриманні дозволу на виготовлення проекту землеустрої протягом 2005-2015 років. Крім того, колегія суддів зазначає, що і отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не означало б позитивного рішення про надання земельної ділянки у власність або користування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Громадська організація Івано-Франківського рибальського клубу "Тандем" не довела порушення постановленими по справі судовими рішеннями своїх прав або охоронюваних законом інтересів щодо ненадання спірної земельної ділянки у користування.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.