Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Слинька С.С., Суржка А.В.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 29 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 7 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 3 лютого 2011 року.
Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 7 грудня 2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 3 лютого 2011 року вказаний вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 30 червня 2010 року, близько 23 год. 45 хв., в стані алкогольного сп’яніння зайшов до будинку АДРЕСА_1, де з метою позбавлення життя ОСОБА_3, однією рукою притиснув її до ліжка, а другою затиснув їй рот і ніс, та ввів пальці в гортань, від чого ОСОБА_3 перестала чинити опір. Вважаючи, що виконав усі дії для доведення злочину до кінця, залишив будинок.
У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, порушує питання про їх зміну та перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 125 ч. 2 КК України, оскільки вважає, що у останнього умислу на вчинення вбивства не було.
Також, скаржник вказує на суворість призначеного засудженому покарання та не врахування судом усіх наявних пом’якшуючих покарання обставин.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вказаних судових рішень та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги захисника, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, аналіз доказів, досліджених під час судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Проте, апеляційний суд такі вимоги закону належним чином не виконав.
Зокрема, з огляду на зміст апеляцій захисника та засудженого, вони у них посилались на те, що дії ОСОБА_2 невірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки його дії не охоплювались прямим умислом на вбивство потерпілої і її смерті він не бажав, у зв’язку з чим дії останнього необхідно було кваліфікувати за ст. 125 ч. 2 КК України.
ОСОБА_2 у апеляції стверджував, що він бажав лише позичити у потерпілої грошей, а закривав їй рота, щоб вона не кричала на нього.
Також апелянти посилались на те, що судом не були взяті до уваги та враховані при винесенні вироку обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, визнання вини, сприяння слідству та суду у встановленні обставин події, відсутність тяжких наслідків.
Крім того, ОСОБА_2 просив до нього застосувати ст. 69 КК України та пом’якшити призначене йому покарання.
Відмовляючи у задоволенні апеляцій захисника та засудженого, колегія суддів апеляційного суду порушила вимоги ст. 377 КПК України, а саме, зазначивши у своїй ухвалі лише частину доводів апеляцій, не навела переконливих мотивів, на підставі яких визнала їх необґрунтованими.
Так, колегія суддів у порушення вимог зазначеного вище процесуального закону, не перевіривши належним чином усі наведені у апеляціях доводи, не дала в ухвалі вичерпної відповіді на них і не зазначила мотивовані підстави, з яких визнала ці доводи необґрунтованими, а лише перерахувала докази, якими обґрунтовано вирок суду першої інстанції.
Не мотивував належним чином суд і доводи апелянтів про суворість призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання і не можливість застосування до нього ст. 69 КК України з урахуванням наведених у апеляції засудженого обставин, що на його думку є такими, які пом’якшують його покарання.
За викладених обставин, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 3 лютого 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді: М.М.Лагнюк
С.С. Слинько
А.В.Суржок