Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Матієк Т.В. та Сахна Р.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула 4 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Судакського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2011 року, яким засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 27 січня 2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20% із суми заробітку, громадянина України,

- за ч. 2 ст. 389 КК України на 2 місяці арешту.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Як встановив суд, ОСОБА_1 ухилився від відбування покарання у виді виправних робіт, призначених за попереднім вироком, оскільки працюючи слюсарем в Судакському управлінні з експлуатації газового господарства спочатку не виходив на роботу без поважної причини з 22 листопада по 13 грудня 2010 року, а потім звільнився.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м’якості, просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню, оскільки не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків згідно положень ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 389 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Разом з тим, призначивши засудженому покарання за ч. 2 ст. 389 КК України суд не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

За таких обставин оскаржений вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд за наслідками якого, у разі доведеності факту вчинення ОСОБА_1 поставленого йому за вину злочину та призначення покарання, слід визначити остаточне покарання за сукупністю вироків з дотриманням відповідних вимог КК України (2341-14) .

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Судакського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.