Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 жовтня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2011 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за те, що він, на початку липня 2010 року, перебуваючи в АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, попросив у знайомої ОСОБА_6 мобільний телефон "Нокіа" та зарядний пристрій до нього для здійснення дзвінка, при цьому пообіцявши їх повернути. Однак, отримавши вказані речі, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_6 на суму 148 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про зміну вироку щодо ОСОБА_5 у частині призначеного йому покарання, посилаючись при цьому на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд призначив ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України не порушив вимоги ч. 2 ст. 53 КК України, у зв’язку з чим застосуванням ст. 69 КК України, є зайвою.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. ст. 190 КК України суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку, які по суті прокурором у касаційній скарзі не оспорюються.

Разом із тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скарги прокурора про безпідставність призначення засудженому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Так, санкцією ч. 1 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо стаття Особливої частини цього Кодексу (2341-14) не передбачено вищого розміру штрафу.

Як убачається з вироку, суд при призначенні ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України неправильно застосував кримінальний закон, оскільки призначене судом покарання є в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України та не порушує вимоги ч. 2 ст. 53 КК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно виключити з вироку суду застосуванням ст. 69 КК України, як зайву.

На підставі викладеного та керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити, виключити з нього застосування до ОСОБА_5 ст. 69 КК України та вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн.