Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Суржка А.В. та Слинька С.С.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні 6 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

засуджений за:

- ч. 1 ст. 365 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах Міністерства внутрішніх справ на 3 роки,

- ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна,

- ч. 2 ст. 311 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах Міністерства внутрішніх справ на 3 роки без конфіскації майна.

Згідно з вироком засуджений ОСОБА_1, будучи посадовою особою та працюючи на посаді інспектора відділу режиму Сімферопольського слідчого ізолятору УДДУПВП в АРК, та достовірно знаючи, що йому заборонено ведення сторонніх розмов зі слідчо-заарештованими та вступати з ними у неслужбові відносини, у березні 2010 року вступив у неслужбові відносини зі слідчо-заарештованим ОСОБА_3, обмінявшись з ним номерами мобільних телефонів.

Після чого, 19 липня 2010 року у ході телефонної розмови з останнім домовився, що у цей же день о 17 годині зустрінеться з раніше невідомою особою в районі ринку "Привоз" у м. Сімферополі, від якого отримає пакет з двома запаяними шприцами з рідиною темного кольору та двома запаяними шприцами прозорого кольору, які передасть за матеріальну нагороду слідчо-заарештованому ОСОБА_3, який утримується у Сімферопольському слідчому ізоляторі УДДУПВП в АРК.

19 липня 2010 року о 17 годині ОСОБА_1 зустрівся з раніше невідомою особою в районі ринку "Привоз" у м. Сімферополі, від якого за матеріальне нагородження отримав поліетиленовий пакет з двома запаяними шприцами з рідиною темного кольору та двома запаяними шприцами прозорого кольору.

У цей же день приблизно о 19 годині ОСОБА_1 прибув для несення служби у Сімферопольський слідчий ізолятор УДДУПВП в АРК, з поліетиленовим пакетом з двома запаяними шприцами з рідиною темного кольору та двома запаяними шприцами прозорого кольору, який помістив у нижню білизну, намагаючись передати слідчо-заарештованому ОСОБА_3 При огляді ОСОБА_1 у приміщенні оперативного відділу Сімферопольського слідчого ізолятору за адресою: м. Сімферополь, бул. Леніна, 4 у останнього були вилученні два запаяні шприци з рідиною темного кольору масою 2,608 грам, що є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм екстракційним та два запаяні шприци з рідиною прозорого кольору масою 1,8 грам, що є прекурсором ангідридом оцтової кислоти.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційній скарзі захисник засудженого, не погоджуючись з вироком в частині призначеного покарання внаслідок суворості, порушує питання про його зміну та призначення ОСОБА_1 покарання не пов’язаного з позбавленням волі. В обґрунтування свої вимог посилається на те, що судом не в повній мірі враховано позитивну характеристику засудженого за місцем проживання та роботи, визнання ним вини, сприяння слідству у розкритті злочину та притягнення до відповідальності вперше.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені.

Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом за ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України злочинних дій ОСОБА_1 в касаційній скарзі не заперечуються.

Призначене судом ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вважати його явно несправедливим внаслідок суворості, як на цьому наполягає в касаційній скарзі захисник підстав немає, оскільки за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті та не призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

При прийнятті такого рішення судом першої інстанції враховано тяжкість злочинів, їх наслідки, особу засудженого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, з’явився із зізнанням, позитивно характеризується, несудимий, має на утриманні малолітню дитину та дружину, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_2 – без задоволення.