Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 29 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_6 на вирок Петровського районного суду м. Донецька від 22 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2011 року.

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз у 1997 році за ч. 1 ст. 86, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 222, 98, 42 КК України до 10 років позбавлення волі звільненого 13 серпня 2003 року умовно-достроково,

- за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_2, грека, громадянина України, раніше судимого у 1997

році за ч. 2 ст. 140, ч.ч. 2, 3 ст. 142, ч. 1 ст. 86 КК України до 10 років позбавлення волі, звільненого 20 січня 2006 року за відбуттям строку покарання,

- за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_3, грека, громадянина України, раніше судимого у 1997 році за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч.ч. 2, 3 ст. 215, ст. 42 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 26 грудня 2000 року,

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна;

- за ст. 198 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту.

На підставі ст.ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 2 місяці з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_4, грека, громадянина України, не судимого,

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, раніше судимого у 2000 році за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 13 листопада 2003 року умовно-достроково,

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_6, росіянку, громадянку України, не судиму,

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна.

За вироком суду засуджених визнано винними у наступному.

21 березня 2006 року приблизно о 20:00, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які раніше вчинили розбійний напад, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою між собою на вул. Юнатів в Петровському районі м. Донецька, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров’я, напали на потерпілу ОСОБА_12, збили її з ніг, завдали низку ударів ногами і руками в голову і тулуб, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження. Після чого заволоділи майном потерпілої на загальну суму 990 грн.

В цей же день засуджений ОСОБА_9, завідомо знаючи, що картка "Джинс" вартістю 65 грн одержана злочинним шляхом, придбав її у засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8

12 листопада 2006 року близько 22:00 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, проникли у будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_13 і, погрожуючи застосувати насильство небезпечне для життя і здоров’я потерпілої, відкрито заволоділи її майном на суму 28706 грн.

3 грудня 2006 року о 21:30 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 повторно за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, проникли до жилого будинку АДРЕСА_2 та напали на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, побили їх руками, ногами і дерев’яною палкою, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілій ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, потерпілій ОСОБА_15 середньої тяжкості тілесні ушкодження і заволоділи телефоном "Самсунг Е330" загальною вартістю 790 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2011 року вирок місцевого суду змінено. Призначено ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187 КК України - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Дії ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_5 за епізодом від 12 листопада 2006 року перекваліфіковано зі ч. 3 ст. 187 на ч. 3 ст. 186 КК України і призначено покарання:

- ОСОБА_10 - за ч. 3 ст. 186 КК України – 5 років позбавлення волі; за ч. 3 с. 187 КК України (2341-14) – 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- ОСОБА_9 - за ч. 3 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 187 КК України – 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів остаточно визначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- ОСОБА_5 - за ч. 3 ст. 186 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 187 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Судові рішення щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 в касаційному порядку не оскаржуються.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 просить судові рішення змінити та застосувати до неї положення статей 69, 75 КК України. Вказує, що судами належним чином не враховано дані про її особу, зокрема те, що вона має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, на даний час працює, утримує непрацюючу матір.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_10 змінити. Застосувати до ОСОБА_5 статті 69, 75 КК України, а до ОСОБА_10 ст. 69 КК України. Посилається на те, що судами належним чином не враховані дані про особи засуджених, а саме те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, визнала себе винною та щиро розкаялась у скоєному, а ОСОБА_10 є інвалідом 3 групи та має ряд хронічних захворювань.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційних скарг потерпілої і засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами і у касаційних скаргах не оспорюється.

Дії засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 186 та ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.

При призначенні засудженому ОСОБА_10 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу, в тому числі й ті, на які посилається потерпіла у своїй касаційній скарзі. Вважати призначене ОСОБА_10 покарання надмірно суворим підстав не має, як і не вбачається їх для застосування ст. 69 КК України.

Що стосується доводів скарг щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої ОСОБА_5, то вони заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 69 КК України, суд за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, може призначити основне

покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції відповідної статті Кримінального кодексу (2341-14) .

Виходячи з конкретних обставин справи, особи засудженої ОСОБА_5, яка раніше не судима, позитивно характеризувалась, її ролі у злочинах, наявність на вихованні трьох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також думки потерпілої ОСОБА_6, яка просила не позбавляти засуджену волі, колегія суддів вважає за можливим судові рішення в частині призначеного ОСОБА_5 покарання змінити. Пом’якшити їй покарання за ч. 3 ст. 186 КК України та застосувати ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 3 ст. 187 КК України. Водночас, колегія суддів не знаходить підстав для застосування щодо засудженої ст. 75 КК України.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Петровського районного суду м. Донецька від 22 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2011 року змінити.

Пом'якшити ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 186 КК України покарання до 4 років позбавлення волі. Застосувати ст. 69 КК України та за ч. 3 ст. 187 КК України призначити їй покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. За сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України остаточно покарання ОСОБА_5 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

В іншій частині судові рішення залишити без зміни.