Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
( Додатково див. вирок Чутівського районного суду Полтавської області (rs14821303) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.,
розглянула в судовому засіданні 29 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 у червні 2010 року, умисно, з метою прикриття незаконної діяльності, створив товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Співдружність" та у період з червня по вересень 2010 року сприяв невстановленим слідством особам у незаконному формуванні валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість іншим суб’єктам підприємницької діяльності, з метою мінімізації ними своїх податкових зобов’язань. У результаті дій ОСОБА_1 за період з 1 червня по 21 грудня 2010 року незаконно сформовано податковий кредит ТОВ "Альянс-Співдружність" з ПДВ у сумі 2 475 475 грн. та податкові зобов’язання підприємства з ПДВ у сумі 2 493 114 грн., що дало змогу іншим суб’єктам підприємницької діяльності неправомірно сформувати податковий кредит у сумі 2 493 114 грн., валові витрати у сумі 12 465 570 грн. та ухилитися від сплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 2 493 114 грн., заподіявши велику матеріальну шкоду державі.
Окрім того, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Альянс-Співдружність", під час вищевказаної діяльності вносив у період часу з липня по вересень 2010 року до офіційних документів – первинних бухгалтерських документів, податкових декларацій з податку на прибуток та з податку на додану вартість завідомо неправдиві відомості, чим незаконно сформував податковий кредит ТОВ "Альянс-Співдружність" з ПДВ у сумі 2 475 475 грн. та податкові зобов’язання підприємства з ПДВ у сумі 2 493 114 грн., що дало змогу іншим суб’єктам підприємницької діяльності неправомірно сформувати податковий кредит у сумі 2 493 114 грн., валові витрати у сумі 12 465 570 грн. та ухилитися від сплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 2 493 114 грн., заподіявши велику матеріальну шкоду державі.
ОСОБА_2 у вересні 2010 року, умисно, з метою прикриття незаконної діяльності створив товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест – Агро Сервіс" та у період з вересня 2010 року по листопад 2010 року сприяв невстановленим слідством особам у незаконному формуванні валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість іншим суб’єктам підприємницької діяльності, з метою мінімізації ними своїх податкових зобов’язань. У результаті дій ОСОБА_2 за період з 1 вересня по 31 грудня 2010 року незаконно сформовано податковий кредит ТОВ "Інтер Інвест – Агро Сервіс" з ПДВ у сумі 1 352 864 грн. та податкові зобов’язання підприємства з ПДВ у сумі 1 360 734 грн., що дало змогу іншим суб’єктам підприємницької діяльності неправомірно сформувати податковий кредит у сумі 1 360 734 грн. та ухилитися від сплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 1 360 734 грн., заподіявши велику матеріальну шкоду державі.
Також, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Інтер Інвест – Агро Сервіс" у результаті внесення до офіційного документу – податкової декларації з ПДВ ТОВ "Інтер Інвест – Агро Сервіс" за жовтень 2010 року завідомо неправдивих відомостей, чим незаконно сформував податковий кредит ТОВ "Інтер Інвест – Агро Сервіс" з ПДВ у сумі 1 352 864 грн. та податкові зобов’язання підприємства з ПДВ у сумі 1 360 734 грн., що дало змогу іншим суб’єктам підприємницької діяльності неправомірно сформувати податковий кредит у сумі 1 360 374 та ухилитися від сплати до бюджету на додану вартість у сумі 1 360 734 грн., заподіявши велику матеріальну шкоду державі.
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про зміну вироку у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд порушив порядок призначення покарання за сукупністю злочинів, оскільки однакові за розміром покарання не поглинаються.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, і прокурором у касаційній скарзі не оспорюються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України є правильною й відповідає встановленим обставинам.
Відповідно до положень ст. 70 КК України та роз’яснень п. 21 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При цьому однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України (2341-14) .
Суд, призначивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному покарання за ч. 2 ст. 205 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 366 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком 1 рік, визначив остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, тобто в порушення положень ст. 70 КК України застосував принцип поглинення до однакових за видом та розміром покарань.
Отже, доводи касаційної скарги прокурора про неправильність призначення покарання за сукупністю злочинів є обґрунтованими.
Крім того, при призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 366 КК України покарання суд у достатній мірі не врахував те, що вони вчинили злочин середньої тяжкості, вину визнали в повному обсязі, щиро покаялись, активно сприяли розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягувались вперше.
Наведені вище обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженою злочину, а тому колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду та пом’якшити засудженим покарання, призначене за ч. 2 ст. 366 КК України.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.
Пом’якшити призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 366 КК України до 2 року 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
Пом’якшити призначене ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 366 КК України до 2 року 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 366 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік, за ч. 2 ст. 205 КК України до 3 років позбавлення волі, і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 366 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік, за ч. 2 ст. 205 КК України до 3 років позбавлення волі, і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
У решті вирок залишити без зміни.
С у д д і:
Т.С. Шилова
Н.О. Марчук
Т.В. Матієк