Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 29 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_2, якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму,

звільнено на підставі ст. 48 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, у зв’язку зі зміною обстановки, а провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

По даній кримінальній справі ОСОБА_3 звільнено на підставі ст. 105 КК України від кримінальної відповідальності, у зв’язку з застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді застереження, а провадження по справі закрито.

Як установив суд, 16 березня 2011 року приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні магазину "Зара Україна" по проспекту Оболонському, 1-Б в м. Києві, за попередньою змовою між собою таємно викрали майно ТОВ "Зара Нова" на загальну суму 1 092 грн.

Крім того, цього ж дня приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні магазину "Бершка Україна" по проспекту Оболонському, 1-Б в м. Києві, за попередньою змовою між собою вчинили замах на таємне викрадення майна ТОВ "Бершка Україна", однак свій умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затриманні охоронцем даного підприємства.

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування постанови суду щодо ОСОБА_2 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, просив справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання прокурор обґрунтував тим, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, не врахував, що нею було вчинено два злочини, та не достатньо мотивував постанову про звільнення за зміною обстановки, крім того, безпідставно послався на ст. 7-1 КПК України, яка передбачає зовсім інші підстави для закриття справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, пояснення захисника ОСОБА_1, допущеного колегією суддів до участі у касаційному проваджені із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Однак суд, звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України внаслідок зміни обстановки, неправильно застосував кримінальний закон, оскільки залишив поза увагою вчинення нею двох злочинів.

Слушними є також доводи прокурора про істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) постанова судді, винесена в порядку, передбаченому статтями 248, 282 КПК України, має бути мотивованою.

Однак у постанові щодо ОСОБА_2 суд не виклав формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, не навів доказів на його підтвердження та не встановив факт наявності у її діянні інкримінованих складів злочинів.

Крім того, обґрунтованим є посилання прокурора на безпідставну вказівку суду у мотивувальній частині постанови на ст. 7-1 КПК України, яка не передбачає закриття кримінальної справи у зв’язку зі зміною обстановки.

За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.