Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2011 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2011 року.

Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2009 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 грн.

За ч. 3 ст. 204 КК України ОСОБА_5 виправдано за відсутністю в її діях складу злочину.

Стягнуто з ОСОБА_5 563,04 грн судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2011 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона у 2009 році незаконно придбала у невстановленої слідством особи етиловий спирт, який зберігала з метою збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1.

У травні 2009 року ОСОБА_5 за місцем свого проживання збула ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по одній пляшці з алкогольним напоєм ємкістю по 0,5 л ціною 7 грн за пляшку.

30 травня 2009 року у помешканні ОСОБА_5 працівниками міліції було виявлено та вилучено 35 л етилового спирту, який вона незаконно зберігала з метою збуту.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, ставить питання про скасування вказаних судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону та обрав засудженій покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та її особі внаслідок м’якості.

На думку прокурора, судом безпідставно виправдано ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 204 КК України, оскільки у справі є достатні докази, які свідчать про вчинення нею вказаного злочину.

Вважає, що в порушення вимог ст. 334 КПК України в мотивувальній частині виправдувального вироку не міститься формулювання обвинувачення, визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудної з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Стверджує, що суд апеляційної інстанції не дав оцінку вказаним порушенням і безпідставно відмовив у задоволенні апеляції прокурора.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, і вірно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 204 КК України, що по суті у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Доводи касаційної скарги прокурора про необґрунтоване виправдання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 204 КК України є безпідставними.

Районний суд виправдав ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 204 КК України за відсутністю в її діях складу цього злочину, мотивуючи тим, що дії підсудної повністю охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, виходячи із пред’явленого їй органами досудового слідства обвинувачення за ч. 1 та ч. 3 ст. 204 КК України.

Так диспозицією ч. 3 ст. 204 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 204 КК України. Однак в обвинуваченні за ч. 3 ст. 204 КК України їй було інкриміновано дії, що полягали у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті алкогольних напоїв (а.с. 65-66). Обвинувачення у незаконному виготовленні алкогольних напоїв із недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, або у збуті таких товарів, що призвело до наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 204 КК України, ОСОБА_5 пред’явлено не було.

Тому, розглядаючи справу щодо ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 275 КПК України в межах пред’явленого їй обвинувачення, суд першої інстанції обґрунтовано виправдав її за ч. 3 ст. 204 КК України за відсутності в її діях складу цього злочину, навівши мотиви свого рішення.

Дії ОСОБА_5, виходячи із фактично встановлених судом обставин, були вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України.

Покарання призначене засудженій відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та її особи, яка характеризується позитивно, є інвалідом 2-ї групи, має тяжке матеріальне становище. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за аналогічною за змістом касаційній скарзі апеляцією прокурора, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 без зміни, зазначивши в ухвалі підстави, через які апеляцію прокурора визнано необґрунтованою.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування судових рішень по справі не встановлено.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2011 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, без задоволення.