5-3830км11 Про незаконний збут наркотичного засобу - 17.11.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 17 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківськой області від 1 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року щодо ОСОБА_2

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 1 березня 2011 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 місяців арешту, без конфіскації майна.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року вказаний вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 13 листопада 2010 року о 13:00 перебуваючи на території Польского кладовища, що в Коломиї по вул. Мазепи разом з ОСОБА_3, маючи з собою наркотичний засіб – екстрат канабісу, з пластикових пляшок виготовив пристрій для куріння марихуани, куди мав намір помістити зазначений наркотичний засіб та передати його для куріння ОСОБА_3, тим самим незаконно збути наркотичний засіб. Однак свій злочинний умисел до кінця не довів, оскільки вони були затримані працівниками міліції. Під час особистого огляду ОСОБА_2 в правій кишені його штанів виявлено та вилучено паперовий згорток в якому знаходиться суха подрібнена коричневого кольору речовина із запахом паленого, яка згідно висновку експерта від 15 грудня 2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – екстратом канабісу вагою 0,35 г, який засуджений ОСОБА_2 зберігав з метою збуту та мав на меті збути ОСОБА_3

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції не заперечував проти доведеності вини засудженого, ставив питання про скасування вироку і ухвали суду в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і неправильного застосування кримінального закону. Посилаючись при цьому на те, що суд не врахував та не взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого, а саме, те що скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того вважає за необхідне кваліфікувати дії засудженого за ст. 15 ст. 307 ч. 2 КК України, оскільки засуджений ОСОБА_2 свій умисел на збут наркотичного засобу не довів до кінця.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, і просив скасувати вирок через м’якість призначеного покарання, пояснення засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, які просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, що по суті у скарзі не заперечується.

Доводи прокурора викладені в касаційній скарзі про необхідність кваліфікації дій засудженого за ст. 15 ст. 307 ч. 2 КК України є безпідставними. Оскільки з об’єктивної сторони злочин передбачений ст. 307 КК України становить вчинення на порушення встановленого законодавством порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів однієї із семи альтернативно визначених у диспозиції ч. 1 ст. 307 КК України дій – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Злочин передбачений ст. 307 КК України вважається закінченим із моменту вчинення однієї із зазначених у ч. 1 ст. 307 КК України альтернативних дій. Як встановив суд, засуджений ОСОБА_2 незаконно виготовив та зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, тобто злочин скоєний ОСОБА_2 є закінченим і посилання на ст. 15 КК України не потребує. Разом з тим така кваліфікуюча ознака, як "збут особливо небезпечного наркотичного засобу" не знайшла свого підтвердження, а тому підлягає виключенню.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обране ОСОБА_2 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, колегія суддів, визнає необхідним і достатнім для його виправлення, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України. При призначенні засудженому покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не був судимим, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні дві неповнолітні дитини, обставини, що пом’якшують покарання, а саме те що ОСОБА_2 визнав свою вину, щиро кається, сприяв розкриттю злочину. Враховуючи самі обставини справи, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також наявність зазначених декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, суд об’єктивно дійшов висновку про можливість застосування ст. 69 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не виявлено.

Керуючись статтями 394—396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити частково.

Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 1 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити: виключити з мотивувальної частини вироку, при кваліфікації дій засудженого за ст. 307 ч. 2 КК України кваліфікуючу ознаку "збут особливо небезпечного наркотичного засобу" .