Справа: № 2а-6065/12/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, за участю третьої особи -Державної екологічної інспекції України, про скасування наказу в частині,

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року вказаний адміністративний позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин, а саме -відсутністю права на оскарження нормативно-правового акту.

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу станом на червень 2011 року було відомо про Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища (далі -Методика), адже протягом травня-вересня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд розглядав справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що був підписаний ОСОБА_2, та вимоги якого були обґрунтовані з посиланням на Методику.

Позивач не заперечує проти вказаних обставин, однак зазначає, що строк звернення до суду з позовом про скасування нормативно-правового акту слід обраховувати з часу, коли до особи було застосовано оскаржуваний акт.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

ОСОБА_2 вказує на те, що Методика була застосовано до нього, як до фізичної особи, під час складення обвинувального висновку у кримінальній справі, обрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, та, відповідно, кваліфікації його дій. Позивач стверджує, що копію обвинувального висновку йому було вручено 15 листопада 2011 року, а тому саме із вказаної дати необхідно обраховувати строк звернення до суду з даним позовом.

Однак, позивачем не було враховано, що правом оскаржити нормативно-правовий акт наділені також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

На думку колегії суддів позивач став суб'єктом правовідносин, у яких була застосована Методика з моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Дії позивача були кваліфіковані за ч. 3 ст. 424 КК України, згідно якої діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

При цьому, здійснення кваліфікації діяння, яке описане в обвинувальному висновку, як такого, що спричинило тяжкі наслідки, неможливе без застосування Методики.

В матеріалах даної справи відсутні відомості про дату вручення позивачу копії постанови про порушення кримінальної справи.

Разом з тим, згідно обвинувального висновку ОСОБА_2, розповідаючи про обставини справи, підтвердив фактичні дані, викладені в описовій частині обвинувального висновку, проте не погодився з юридичною оцінкою своїх дій.

Таким чином, позивачу було відомо про норму кримінального закону, за якою відносно нього було порушено кримінальну справу, ще до ознайомлення з обвинувальним висновком.

Обвинувальний висновок було складено 29 липня 2011 року. Судом першої інстанції було встановлено, що станом на червень 2011 року ОСОБА_2 було відомо про наявність Методики та про зміст закріплених у ній правил.

Разом з тим, даний позов було направлено до суду засобами поштового зв'язку лише 25 квітня 2012 року, тобто після закінчення строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених ст. 100 КАС України, для залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 31 травня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.

Ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.