Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 15 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.

На підставі п. "в" ст. 8 Закону України "Про амністію" від 12 серпня 2008 року ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання.

У апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5 визнано виною в тому, що вона у 2007 році, діючи навмисно, з метою працевлаштування на посаду спеціаліста 1 категорії сектору субсидій управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації, усвідомлюючи, що для обіймання посади необхідна наявність вищої освіти, використала придбаний нею завідомо підроблений диплом серії КБ № 006133 від 14 лютого 2002 року про закінчення заочного відділення Харківського державного політехнічного університету. Цей диплом вона надала до відділу кадрів управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації, що дало їй право претендувати на участь в конкурсі на заняття вакантної посади, а в подальшому і на працевлаштування за вказаною посадою.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу закрити у зв’язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка, що не оспорюється у скарзі.

Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінального покарання на підставі акту амністії заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення цього злочину і до набрання вироком законної сили минули три роки. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків даності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 вчинила інкриміновані їй дії у 2007 році. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України є злочином невеликої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді обмеження волі до 2 років, а тому суду належало звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, оскільки рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії позбавило засуджену права на застосування щодо неї амністії в подальшому.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 398 КПК України через неправильне застосування кримінального закону касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню. На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_5 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу щодо неї – закрити.

Керуючись статтями 395, 396, 400-1 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, кримінальну справу закрити, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв’язку з закінченням строків давності .